Справа №: 646/1638/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №:11-кп/818/2085/21 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ст.185 КК України
23 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , з участю його захисника ОСОБА_8 , без участі представника ПАТ «Укртелеком», належним чином повідомлених про розгляд справи, від якого надійшла заява про розгляд справи без них, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 03 2021 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вироком вказаного суду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
вироком Харківського районного суду Харківської області від 15 03 1995 року за ч.1 ст.229-6 КК України (1960р.) до 1 року позбавлення волі з додатковими заходами у виді лікування від наркоманії;
-вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 10 1997 року за ч.2 ст.229-6 КК України (1960р.) до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки на підставі ст.45 КК України (1960р.);
-вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04 12 1998 року за ч.2 ст.229-6, ст.43 КК України (1960р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з додатковими заходами у виді лікування від наркоманії (1960р.);
-вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 10 2004 року за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;
-вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 12 2005 року за ч.2 ст.307, ст.69, ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 09 2009 року за ч.2 ст.307 КК України до 7 років 2 місяців 12 днів позбавлення волі з конфіскацією майна;
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 2 ст.15 ч. 3 ст.185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, з покладення обов'язків, передбачених ст.76 КК України, з іспитовим строком 2 роки.
Частково задоволено цивільний позов представника ПАТ «Укртелеком» - стягнуто з ОСОБА_7 , на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду в розмірі 42316 грн. 17 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Вказаним вироком встановлено, що 25 05 2020 року, приблизно о 00:04 год., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 16 по Гімназійній Набережній у м. Харкові, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з корисливою метою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкривши кришку люку, спустився до кабельної каналізації, тим самим незаконно проник у приміщення, що є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку ПАТ «Укртелеком», де за допомогою заздалегідь заготовленої ножівки по металу, таємно вирізав, тим самим викрав, кабель зв'язку марки ТПП 100*2*0,5, довжиною 45 метрів, вартістю 1569 грн. 15 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 08 06 2020 року, приблизно о 23 год. 47 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 24 по Мерефянському шосе у м.Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабелі зв'язку марок ТПП 30*2*0,4, довжиною 50 метрів, вартістю 384 грн. та ТПП 50*2*0,4, довжиною 50 метрів, вартістю 616 грн. 50 коп., що перебували на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 1000 грн. 50 коп.
Також, 23 06 2020 року, приблизно о 00:02 год., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 18а по Мерефянському шосе у м.Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабелі зв'язку марок ТПП 30*2*0,5, довжиною 82 метри, вартістю 939 грн. 72 коп. та ТПП 20*2*0,5, довжиною 40 метрів, вартістю 319 грн. 60 коп., що перебували на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 1259 грн. 32 коп.
Крім того, 13 07 2020 року, приблизно о 02 год. 03 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 16 по Гімназійній Набережній у м.Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабелі зв'язку марок ТПП 50*2*0,5, довжиною 33 метри, вартістю 598 грн. 29 коп. та ТПП 200*2*0,5, довжиною 33 метри, вартістю 2899 грн. 71 коп., що перебували на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 3498 грн.
Крім того, 13 07 2020 року, приблизно о 21 год. 18 хв., більш точний встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 16 по Гімназійній Набережній у м. Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабель зв'язку марки ТПП 50*2*0,5, довжиною 32 метри, вартістю 580 грн. 16 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Також, 17 07 2020 року, приблизно о 04 год. 26 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 17 по провулку Подільському у м. Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабель зв'язку марки ТПП 400*2*0,5, довжиною 4 метри, вартістю 675 грн. 72 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 21 07 2020 року, приблизно о 22 год. 05 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 4 по провулку Соляниківському у м. Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабель зв'язку марки ОКЛБг-3-ДА12-4х4Е-16/0, довжиною 86 метрів, вартістю 960 грн. 62 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Також, 01 08 2020 року, приблизно о 15 год. 26 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 16 по Гімназійній Набережній у м. Харкові, діючи повторно, за аналогічних обставин викрав кабелі зв'язку марок ТПП 100*2*0,4, довжиною 32 метри, вартістю 755 грн. 52 коп. та ТПП 50*2*0,4, довжиною 32 метри, вартістю 394 грн. 56 коп., що перебували на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 1150 грн. 08 коп.
Крім того, 08 08 2020 року, приблизно о 21 год. 22 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 16 по вулиці Гімназійна Набережна, м. Харкова, діючи повторно, викрав кабель зв'язку марки ТПП 20*2*0,5, довжиною 34 метри, вартістю 271 грн. 66 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Також, 02 12 2020 року, приблизно о 02:00 год., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 22 по Гімназійній Набережній у м. Харкові, діючи повторно, викрав кабель зв'язку марки ТПП 300*2*0,5, довжиною 77 метрів, вартістю 8470 грн. 77 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 04 12 2020 року, приблизно о 03 год. 31 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 22 по Гімназійній Набережній у м. Харкові, діючи повторно, викрав кабель зв'язку марки ТПП 300*2*0,5, довжиною 112 метрів, вартістю 12321 грн. 12 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Також, 07 12 2020 року, приблизно о 02 год. 57 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 26 по Гімназійній Набережній у м. Харкові, діючи повторно, викрав кабель зв'язку марки ТПП 300*2*0,5, довжиною 91 метр, вартістю 10010 грн. 91 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 24 12 2020 року, приблизно о 16:00 год., більш точний час встановити не виявилось за можливим, ОСОБА_7 , знаходячись біля корпусу № 2 будинку № 180 по проспекту Гагаріна у м. Харкові, діючи умисно, повторно, за аналогічних обставин, відкривши кришку люку, спустився до кабельної каналізації, тим самим незаконно проник у приміщення, що є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку ПАТ «Укртелеком», де за допомогою заздалегідь заготовленої ножівки, таємно вирізав кабель зв'язку марки ТПП 50*2*0,5, довжиною 6 метрів, вартістю 548 грн. 16 коп., що перебував на балансі ПАТ «Укртелеком», тим самим, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки, намагаючись покинути місце вчинення злочину, разом з викраденим майном пройшов декілька метрів, при цьому, не маючи можливості ним розпорядитись, був виявлений працівниками поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_7 за вказаним епізодом кваліфіковано судом за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище (т.1 а.с.229-240).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуваний вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим застосуванням ст.75 КК України, що потягло безпідставне та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Просив ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання без застосування положень ст.ст.75, 76 КК України, а саме, призначити:
-за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України - у виді3 років позбавлення волі;
-за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Прокурор просила вимоги апеляційної скарги задовольнити у повному обсязі.
Представник потерпілого, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього не надходило.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню, а провадження - відновленню по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 відповідають кваліфікації за інкримінованими йому злочинами, а висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.
Сам обвинувачений фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції не заперечує, свою провину за всіма епізодами інкримінованих діянь визнав повністю.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням положень кримінального закону, вважає їх обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції, виходячи зі змісту оскаржуваного вироку, недостатньо врахував вимоги ст.ст.50,65 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд при виборі заходу примусу зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Статтею 75 КК України визначено, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Підставою звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду, викладене у мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду повинен ґрунтуватися на відомостях про вчинений особою злочин, посткримінальну поведінку та її характеристику, спосіб життя, соціальні зв'язки, наявність чи відсутність судимості тощо. Лише проаналізувавши всі зазначені обставини, суд може дійти висновку про наявність підстав для звільнення особи від відбування покарання в умовах застосування ст.ст.75,76 КК України.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції, як це слідує зі змісту вироку, врахував: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних ним кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, наведеної у ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких; дані про особу обвинуваченого, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий; обставину, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання - щире каяття; обставину, що обтяжує покарання у відповідності до ст.67 КК України - рецидив злочину.
Врахувавши наведені обставини та відомості, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому остаточного покарання, з урахуванням положень ст.70 КК України, у виді 4 років позбавлення волі.
Крім того, суд вважав, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства та звільнив його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання. Але, на переконання колегії суддів, не навів у вироку достатніх мотивів на обґрунтування рішення про можливість виправлення обвинуваченого в умовах застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Так, суд повною мірою не надав належної оцінки фактичним обставинам вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень проти власності, кількості епізодів та наслідкам, які настали внаслідок його протиправних дій.
Так, ОСОБА_7 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, за тринадцятьма епізодами. Загальна матеріальна шкода, спричинена ПАТ «Укртелеком» його протиправними діями, становить 42316,18 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за час проведення досудового слідства та судового розгляду жодних заходів із відшкодування потерпілій стороні шкоди обвинувачений не вживав.
При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки особі обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжких злочинів, за які відбував покарання реально, а обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 , будучи працездатним, офіційно не працевлаштований, а характер скоєних ним кримінальних правопорушень вказує на його стійку антисоціальну та кримінальну спрямованість, а також намагання забезпечити себе шляхом злочинної діяльності.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 на стадії апеляційного розгляду ухилявся від суду, не з'являвся на апеляційний розгляд даної справи, через що приймалося рішення про застосування приводу та розшуку щодо нього.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами прокурора про неефективність застосування щодо ОСОБА_7 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням для його перевиховання та попередження нових злочинів і визнає неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність застосування судом першої інстанції щодо обвинуваченого положень ст.75 КК України.
Разом з тим, враховуючи положення ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, колегія суддів вважає, що запропоноване прокурором покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, є необґрунтованим та надмірно суворим. Будь-яких доводів про те, що призначене вироком суду ОСОБА_7 остаточне покарання за вказані кримінальні правопорушення у виді 4 років позбавлення волі є м'яким, прокурором в апеляційній скарзі не наведено, як і не зазначено прокурором під час апеляційного розгляду.
Нових обставин, які підлягають врахуванню при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, з урахуванням обставин справи, колегія суддів не вбачає підстав для призначення обвинуваченому більш суворого покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, ніж призначено судом першої інстанції, а тому в цій частині апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Згідно з п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом п.2 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
З огляду на наведене, вирок суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України на підставі ст.ст.409,413 КПК України підлягає скасуванню з постановленням, за правилами ст.420 КПК України, апеляційним судом у цій частині нового вироку, за яким ОСОБА_7 , з огляду на вищевказані обставини, враховуючи його посткримінальну поведінку та поведінку на стадії апеляційного розгляду, повинен реально відбувати покарання у виді позбавлення волі в розмірі, визначеному йому судом першої інстанції, тому що саме таке покарання, яке полягає в ізоляції та поміщенні до кримінально-виконавчої установи, буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, є справедливим, необхідним та достатнім для досягнення його мети - виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням поведінки обвинуваченого на стадії апеляційного розгляду, для забезпечення виконання вироку, який набирає законної сили після проголошення, засудженого ОСОБА_7 належить взяти під варту негайно в залі суду.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 420, 423, 424-426, ч.2 ст.439 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 03 2021 року, в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, - скасувати.
Постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання:
-за ч.2 ст.15; ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
-за ч. 3 ст.185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
З метою забезпечення виконання вироку засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно, в залі суду.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга на це судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
___________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3