Справа № 545/2351/20 Номер провадження 33/814/188/21Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.
12 листопада 2021 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Журою Н.Л., за участю особи , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Наконечної О.М., іншого учасника дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_2 та в її інтересах - адвоката Губи О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Губи О.М. на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українця, працюючого ФОП « ОСОБА_3 », мешканця АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП, - закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адмінправопорушення , 04.07.2020 року близько 16.00 на а/д Полтава-Олександрія, М-22 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_1 д.н.з., рухався від с. Мачухи в напрямку с. Розсошенці не дотримався безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen СЗ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушено вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Закриваючи провадження по справі суд вказав , що встановлені обставини по справі, доводять, що у діях водія ТЗ: Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. При цьому суд визнав встановленим факт того, що в даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля Citroen СЗ, ОСОБА_2 були невідповідності вимогам п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, що стало наслідком виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат Губа О.М. в інтересах іншого учасника дорожньою -транспортної пригоди - ОСОБА_2 просить постанову скасувати та постановити нову , якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому , адвокат викладає свою версію подій ДТП , згідно якої винуватим у зіткненні транспортних засобів є саме водій ОСОБА_1 на підтвердження чого надає висновок експерта.
Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.
Також , адвокат вказує , що судом в порушення норм процесуального права , розглянув справу без участі ОСОБА_2 , яка є потерпілою , та не вжив заходів для її виклику.
Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні
В судовому засіданні ОСОБА_2 та адвокат Губа О.М. апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвокат Наконечна О.М. заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення , допитавши учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідка, експертів, перевіривши доводи апеляційної скарги та додаткові пояснення , апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно з положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства в частині відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, дотримався в повному обсязі.
Натомість доводи апеляційної скарги адвоката Губи О.М. в інтересах ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає непереконливими.
Згідно п.1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.4. Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
За нормативним визначенням об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП полягає у порушенні особою Правил дорожнього руху України , які перебувають у причинному зв'язку із настанням події ДТП та відповідно спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів.
Тобто визначальне значення має встановлення прямого причинного зв'язку між порушеннями Правил дорожнього руху із настанням події ДТП.
Обставини , що вказують на той факт , що порушення Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку із настанням події ДТП мають бути встановлені поза розумним сумнівом.
Питання доведення поза розумним сумнівом передбачає за своїм змістом суворе дотримання процедури фіксації адміністративного правопорушення, збирання та оцінку доказів із суворим дотриманням вимог адміністративного процесуального законодавства.
За змістом протоколу про вчинення адміністративного правопорушення , ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні п.12.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається із матеріалів провадження, відповідно до вказаного пункту правил виписано в протоколі і об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 , а саме, що він керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_3 , не дотримався безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen СЗ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
За змістом норм КУпАП суд розгляду провадження у справах про адміністративне правопорушення в межах висунутого обвинувачення.
Отже доведенню в судовому засіданні підлягає обставина порушення Правил дорожнього руху у виді перевищення ОСОБА_1 швидкості руху, що перебуває у причинному зв'язку із настанням події ДТП.
Розглядаючи провадження суддею було призначено проведення судової авто-технічної експертизи.
За результатами проведення вказаної експертизи експертом було встановлено, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля Toyota Land Cruiser повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України і він не мав технічної можливості попередити виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля Toyota Land Cruiser ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того експерт встановив порушення водієм ОСОБА_2 п.п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, які на його переконання перебувають у причинному зв'язку із настанням події ДТП.
Заперечуючи з приводи висновку судді суду першої інстанції .ю адвокат Губа О.М. до апеляційної скарги додав висновок експертного дослідження № 7 від 14.08.2020 року, відповідно до якого в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Toyota Land Cruiser ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10, 12.3, 1.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв “яку з виникненням ДТП і він мав технічну можливість запобігти заданій ДТП шляхом виконання вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Оцінюючи вказані висновки в контексті доводів апеляційної скарги та фактичних обставин встановлених суддею, апеляційний суд виходить із юридичної сили кожного із експертних досліджень для прийняття рішення.
Так, в першому випадку експерт ОСОБА_4 був попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України. В другому випадку експерт ОСОБА_5 , який проводив експертне дослідження за заявою ОСОБА_2 , про кримінальну відповідальність не попереджався.
До того ж , апеляційний суд звертає увагу, що за змістом положень ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Водночас, оцінюючи вказані висновки з точки зору їх обґрунтованості, переконливості, апеляційний суд не може погодитись із кожним із них.
В цьому контексті звертаю увагу, що жодний із експертів не досліджував питання дотримання водієм автомобіля Toyota Land Cruiser ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху України, порушення якого ставилося в провину останньому у протоколі і до того ж єдиного. Інші матеріали провадження, крім протоколу, не містять доказів перевищення водієм ОСОБА_1 швидкості руху. Не було здобуто таких доказів і під час розгляду провадження в апеляційному суді.
В питанні допустимості як доказів вказаних висновків, апеляційний суд звертає увагу також на таке.
По-перше , протокол огляду місця події та схема до нього, на переконання апеляційного суду, містять вкрай недостатньо інформації для проведення експертного дослідження.
Вказані докази не містять інформації як рухались транспортні засоби відносно правого краю проїзної частини дороги. Яка була між транспортними засобами дистанція.
За змістом п.13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Проте, як вже наголошувалось вище, імовірне порушення вказаного положення Правил не ставилося в провину ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто воно поза межами висунутого обвинувачення.
Встановлення вказаних даних на переконання апеляційного суду потребувало проведення додаткового огляду місця події, відтворення обстановки події ДТП.
Проте клопотання сторонами про проведення вказаних дій заявлене не було.
Не зажадали вказаної інформації і експерти, обмежившись лише тими даними, які містились в матеріалах провадження. При цьому першому експерту були надані матеріали справи судом, а другому копії первинних матеріалів і в тому числі пояснення учасників ДТП.
Апеляційний суд в цьому питанні звертає увагу, що обидва висновки експертів надавались на однакових вихідних даних.
Будучи допитаними в апеляційному суді кожен із експертів підтримав власний висновок і заперечував з приводу висновку опонента.
Отже суд критично ставиться до обох висновків експертів і вважає, що вони надані на неповних матеріалах справи.
Апеляційний суд в цьому контексті погоджується із доводами адвоката Губи О.М. про те, що експертиза за клопотанням сторони захисту була проведена на неповних даних. Водночас у цьому питанні слід звернути увагу і на те, що і експертиза за клопотанням потерпілої була проведена на тих же вихідних даних.
Аналізуючи інші матеріали провадження на предмет доведення вини ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на таке.
Так якщо звернутись до схеми місця ДТП то місце зіткнення фактично знаходиться на певній, досить значній відстані від перехрестя, де мало б здійснюватися водієм ОСОБА_2 виконання маневру розвороту в протилежний напрямок.
Зміст пояснення водія ОСОБА_2 в частині того, що вона не починала здійснювати маневр розвору, а лише готувалась до нього, суперечить даним протоколу огляду місця події.
В п.17-1 протоколу огляду зазначено: «ТЗ №1 Сітроен д.н. НОМЕР_2 - відокремлення пер. Бампера, деформація капота, переднього лівого крила, деформація передньої лівої двері , руйнація лівого дзеркала заднього виду, відокремлення переднього лівого блоку фар, розтріскування заднього лівого блоку факт, деформація заднього лівого крила, тощо».
Отже характер вказаних пошкоджень свідчить про те, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 в момент зіткнення перебував у положенні початку виконання маневру і тому це ставить під сумнів винуватість ОСОБА_1 .
Отримання вказаних механічних пошкоджень за версією подій водія ОСОБА_2 досить сумнівне.
Враховуючи такі обставини, можна було б дійти висновку, що первинне порушення правил дорожнього руху, було допущене водієм ОСОБА_2 .
У питанні первинності порушень Правил дорожнього руху, апеляційний суд звертає увагу, що у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням ПДР) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку.
Причинний зв'язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками.
При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху.
Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді перевищення швидкості руху (п.12.1 ПДР), що призвело до настання події ДТП, поза розумним сумнівом не доведена.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що сторонами на неодноразові запитання в судовому засіданні про бажання доповнити доводи кожної із сторін, не було підтримано жодного клопотання, крім тих, які були заявлені в судовому засіданні і прийняті судом, як то допит сторін, свідків, експертів.
Виходячи із принципу диспозитивності, апеляційний суд не вправі перебирати на себе функцію жодної із сторін в питанні обґрунтування своїх доводів належними та допустимими доказами.
Положення статті 247 КУпАП, в контексті обставин справи, не містять інших підстав закриття провадження крім відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Водночас апеляційний суд звертає увагу, що погоджується із постановою судді місцевого суду , що провадження у справі закрите, проте саме з підстав недоведеності вини ОСОБА_1 , а не відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Розгляд провадження в суді першої інстанції без участі сторони, не є самостійною підставою для скасування судового рішення. До того ж сторони в повній мірі реалізували свої права в апеляційному суді.
За таких обставин апеляційну скаргу адвоката Губи О.М. в інтересах ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову судді, без змін.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Губи О.М. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Полтавського районного суду від 13 січня 2021 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Рябішин