Справа № 428/10015/21
Провадження № 22-ц/810/992/21
22 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя - доповідач), Кострицького В.В., Луганської В.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої дії представник ОСОБА_2
на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року
за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову до його подання шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заінтересована особа - ОСОБА_4 ,
Сєвєродонецький міський суд Луганської області ухвалою від 25 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до його подання шляхом накладення арешту на нерухоме майно задовольнив частково.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 (яка не зазначена учасником в заяві про забезпечення позову), від імені якої дії представник ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Крім того, скаржником в тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 оскаржувану ухвалу не отримувала, про існування вказаної ухвали суду останній стало відомо лише 15 листопада 2021 року.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржуваною ухвалою порушуються її права, оскільки на час постановлення ухвали про забезпечення позову нерухоме майно зазначене в ухвалі суду вже було реалізовано на електронних торгах та ОСОБА_4 не належало.
Згідно ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 57).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Суд зазначає, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Із матеріалів апеляційної скарги справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду постановлена 25 жовтня 2021 року. ОСОБА_1 , не зазначена учасником в заяві про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви. Апеляційна скарга подана до апеляційного суду 17 листопада 2021 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.
Тому, зважаючи на ці обставини, апеляційний суд вважає можливим визнати причину пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року поважною та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Судовий збір, передбачений Законом України «Про судовий збір», сплачено в повному обсязі.
Форма і зміст апеляційної скарги відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Підстав для повернення апеляційної скарги, залишення її без руху, відмови у відкритті провадження або повернення справи до суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 354, 359 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої дії представник ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої дії представник ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову до його подання шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заінтересована особа - ОСОБА_4 .
Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Надіслати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право подати до Луганського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали та апеляційної скарги, який за формою і змістом має відповідати ст. 360 ЦПК України, із одночасним наданням доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
Звернути увагу учасників процесу, що з 05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку. З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до п. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. З інструкціями та рекомендаціями з приводу реєстрації в ЄСІТС можна ознайомитися за веб-посиланням - https://wiki.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи, що в умовах обмежувальних заходів на час карантину та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, всі документи (заяви, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, клопотання, тощо) можливо подавати до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду (е-mail: inbox@lga.court.gov.ua) з використанням власного електронного цифрового підпису; через особистий кабінет в системі «Електронний суд» (https://cabinet.court.gov.ua/login); поштою (93404, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 16), факсом (06452-4-22-13).
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4810/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький
В.М. Луганська