Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/793/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.11.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький дистанційно в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 24.09.2020 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.115, ч.1 ст.121, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років, про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України. Рішення суду мотивовано тим, що вироком Шевченківського районного суду
м. Запоріжжя від 24.09.2020 року ОСОБА_8 засуджено за злочини, передбачені ч.1 ст.115, ч.1 ст.121 КК України, що були скоєні ним після 20.06.2017 року, а саме 26.07.2017 року, тобто на момент прямої дії ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року. При цьому судом враховано, що за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2020 року остаточне покарання ОСОБА_8 призначалось за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2017 року, яким ОСОБА_8 було засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, в той час коли за змістом ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VІІІ від 26.11.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення, у разі засудження до позбавлення волі, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою зарахувати у строк попереднього ув'язнення період перебування засудженого під вартою з 26.07.2017 по 04.02.2021 за правилами ч.5 ст.72 КК України, мотивуючи тим, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2020 року ОСОБА_8 засуджено за правилами ст. 71 КК України і до основного покарання за цим вироком ОСОБА_8 приєднано не відбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2017 року. Вирок суду від 24.09.2020 року набрав законної сили 04 лютого 2021 року. Постановляючи ухвалу, Петрівський районний суд незаконно не врахував зазначенуобставину, оскільки під час ухвалення попереднього вироку діяв закон № 838 від 26.11.2015, за яким один день попереднього ув'язнення зараховувався за два дні позбавлення волі. Отже, Петрівський районний суд Кіровоградської області мав врахувати, що оскільки Шевченківський районний суду м. Запоріжжя від 24.09.2020 ухвалював вирок за сукупністю вироків, а один із вироків ухвалювався під час дії закону в редакції ЗУ № 838-УІІІ від 26.11.2015, то і попереднє ув'язнення за період з 26 липня 2017 року по 4 лютого 2021 року мало бути розраховано з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою зарахувати у строк попереднього ув'язнення період перебування засудженого під вартою з 26.07.2017 по 04.02.2021 за правилами ч.5 ст.72 КК України, мотивуючи тим, що положення про правила призначення покарань та зарахування попереднього ув'язнення, закріпленні у ст.72 КК України є нормами матеріального, а не процесуального права. Так, зараховуючи на підставі ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення, у строк відбування покарання береться до уваги сам факт перебування особи під вартою, а не окремі процесуальні аспекти його застосування.
Заслухавши доповідача, в дебатах засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити подані апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг та, дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Частиною 5 статті 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року, що діяла до 20 червня 2017 року, було передбачено зарахування попереднього ув'язнення до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно правової позиції, що міститься в ухвалі Великої Палати Верховного суду України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_8 24.09.2020 року було засуджено вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 121, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років. Зазначеним вироком строк покарання засудженому ухвалено рахувати з 26.07.2017 року, тобто з моменту його затримання. Вирок набрав законної сили 04.02.2021.
Крім того, 03.05.2017 року ОСОБА_8 був засуджений Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений на підстав ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
При цьому, системний аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про неможливість, при призначенні остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, зарахування у строк призначеного покарання за новим вироком, частини відбутої частини покарання за попереднім вироком.
Отже, в межах кримінального провадження, за результатами розгляду якого 24.09.2020 року було ухвалено вирок Шевченківським районним судом м. Запоріжжя щодо засудженого ОСОБА_8 , де він був попередньо ув'язнений, останній скоїв кримінальні правопорушення, передбаченіч.1 ст. 115, ч.1 ст. 121 КК України, після 20 червня 2017 року, а за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України було приєднано до призначеного покарання лише частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2017 у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, оскільки за цим вироком ОСОБА_8 був звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Таким чином, посилання засудженого та його захисника в апеляційній скарзі на необхідність зарахування йому строк попереднього ув'язнення до строку покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі через те, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2017 його було засуджено за вчинення злочину до 20.06.2017 року, а потім даний вирок було враховано за сукупністю наступним вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2020 року, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Тому посилання засудженого та його захисника про необхідність зарахування засудженому ОСОБА_8 терміну попереднього ув'язнення в строк відбутого ним покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 26.07.2017 по 04.02.2021, тобто строку в межах іншого кримінального провадження, то вони не узгоджуються з положеннями ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII.
Отже, враховуючи, те що засуджений ОСОБА_8 вчинив злочин, за який засуджений вироком Шевченківського районног осуду м. Запоріжжя від 24.09.2020, на момент прямої дії ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року, а також те, що остаточне покарання ОСОБА_8 призначалось за правилами ст.71 КК України, тобто за сукупністю вироків, а не за сукупністю злочинів, колегія суддів вважає, що доводи засудженого та його захисника, викладені ними в апеляційних скаргах про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року є безпідставними, а тому в задоволенні клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року, слід відмовити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у суду були відсутні правові підстави для зарахування у строк покарання у виді позбавлення волі попереднє ув'язнення обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог колегія суддів вважає, що ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2021 є законною та обґрунтованою, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для її скасування чи зміни відсутні.
Поряд з цим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухвали стосовно ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376 ч.2, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_8 відмовлено в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді: ( підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
Апеляційного суду ОСОБА_2