Справа № 183/6908/21
про залишення позовної заяви без руху
22 листопада 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення надмірно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до АТ «ПУМБ» про стягнення надмірно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи №183/6908/21 передано для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передано в провадження судді Головчака М.М. 18.11.2021 року.
Зі звернення з вказаним позовом ОСОБА_1 просить: стягнути з АТ «ПУМБ» в порядку повернення надмірно стягнутих за кредитним договором грошових коштів у сумі 21140,34 грн.; стягнути з АТ «ПУМБ» моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.; стягнути з АТ «ПУМБ» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору, які понесла позивачка при зверненні до суду з вказаною позовною заявою у розмірі 908,00 грн.
З прохальної частини вбачається, що однією з вимог є стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., однак судовий збір на вказану вимогу не сплачено.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Слідуючи принципу диспозитивності, визначеному ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів справи додано квитанцію про оплату судового збору у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №77315 від 01.10.2021 року.
У рішенні Європейського суду з прав людини Креуз проти Польщі (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N28249/95) від 19.06.2001 року, констатовано, що суд ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок
судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору
врегульовані державою прийняттям Закону України «Про судовий збір».
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є вимогою майнового характеру.
При цьому пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Отже, позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок розміру, завданої моральної шкоди, а також підтвердження факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, зазначення за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого при цьому виходить.
Відтак, позивачеві слід надати докази доплати суми судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, враховуючи ставки судового збору, встановлені п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового зборуЯк зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення надмірно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://pd.ki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяМ. М. Головчак