Справа № 755/14371/21
Провадження №: 3/755/7608/21
"26" жовтня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 липня 2021 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Братиславській у м. Києві, керував автомобілем «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння; неприродна блідість шкіри, поведінка, яка не відповідає обстановці, дзвіниці очей, які не реагують на світло. Факт перебування у стані наркотичного сп'яніння встановлювався за результатами огляду та досліджень у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його інтереси у суді представляв адвокат Іщук Є.М., який у судовому засідання просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення вимог до п.20 розділу 3 Інструкції, оскільки Висновок ОСОБА_1 датований 29 липня 2021 року.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі серії ААБ № 207784 від 23 липня 2021 року: « 23 липня 2021 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Братиславській у м. Києві, керував автомобілем «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, неприродна блідість шкіри, поведінка, яка не відповідає обстановці, дзвіниці очей, які не реагують на світло. Огляд проводився у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває під дією лікарської речовини «Барбітурат». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України».
При відтворенні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 погодився з працівниками поліції проїхати до медичного закладу. Під час руху щодо нього було складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме керування автомобілем без ременя безпеки. У кабінеті лікаря ОСОБА_1 погодився на проведення огляду, зазначив, що він не збирається платити кошти за п.2.5, також повідомив, що вже двічі був на оглядах. Потім він здав аналіз сечі. Згодом його ознайомили з протоколом.
Як вбачається з Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29 липня 2021 року, складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи від 23 липня 2021 року, ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння, виявлена речовина «Барбітурат».
Будь-яких інших клопотань та доповнень не надходило, тому суддя приймає рішення за наявними матеріалами у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме дані, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 207784 від 23 липня 2021 року; у висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», відтворивши запис на диску; - суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 276 КУпАП , справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
Суддя Л.А. Мельниченко