Справа №:755/5584/21
Провадження №: 1-кп/755/963/21
"23" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження №12021100040000420 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке, Снігурівського р-ну, Миколаївської обл., громадянина України, з профільної середньою освітою, неодруженого, працюючого: ТОВ «Радонь», водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 13.02.2021 року, приблизно о 18 годині 58 хвилин, керуючи автобусом «Богдан А-091» н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 20-30 км/год., у крайній лівій смузі руху проїзної частини вул. Г. Хоткевича з боку вул. Попудренка, в напрямку пр-ту Ю. Гагаріна, в м. Києві.
Рухаючись у вказаному напрямку, він допустив порушення вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 (зебра) ПДР України, котрі розташовані біля будинку № 8-А, що за вул. Г. Хоткевича, в м. Києві, де в той час у крайній правій смузі руху рухався невстановлений автомобіль, котрий спочатку пригальмував та в подальшому зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_6 котра в той час переходила проїзну частину нерегульованим пішохідним переходом, а водій ОСОБА_3 не зменшив швидкість свого автомобіля, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , яка перебувала на нерегульованому пішохідному переході та рухалась з права на ліво по відношенню до руху його автобуса «Богдан А-091», чим створив їй небезпеку, після чого водій здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 передньою лівою частиною автобуса «Богдан А-091» н.з. НОМЕР_1 та лише після цього зупинив свій автобус.
Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/111-21/11515-ІТ від 17.03.2021 року, у даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автобуса «Богдан А-092» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 18.4 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній ситуації при заданих параметрах руху водій автобуса «Богдан А-092» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 з моменту зупинки попутного транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом та виходу пішохода на проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6 , шляхом застосування екстреного гальмування, і тим самим мав технічну можливість виконати вимоги пункту 18.4 ПДР України. У даній дорожній ситуації в діях водія автобуса «Богдан А-092» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається та вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.4 ПДР України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автобуса «Богдан А-092» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам пункту 18.4 Правил дорожнього руху України.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-279-2021 від 15.03.2021 року, в результаті даної ДТП пішохід ОСОБА_6 отримала наступні тілесні ушкодження: а) підшкірний крововилив правої лобно-тімяної ділянки, б) закрита травма грудної клітки - переломи 4,5,6 ребер зліва по переднє-паховій лінії, 7,8,9,10,11 ребер по паравертебральній лінії зліва, забій паренхіми легень білатерально в апікальних долях, двосторонній гідроторакс. Відповідно до п.п. 4.6 та 2.2.1./в «Правил», вказане тілесне ушкодження у п. б) відноситься до тілесного ушкодження середньої ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_5 клопотала про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст.46 КК України, оскільки обвинувачений та потерпіла уклали угоду про примирення. Потерпіла підтримала клопотання свого представника, обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 та просили звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання /ч.4 ст.286 КПК України/.
Нормою п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України та ст.44 КК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У силу вимог ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України відноситься до нетяжких необережних злочинів.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся, частково відшкодував заподіяну шкоду та уклав з потерпілою угоду про примирення, згідно якої сторони домовились про повне відшкодування заподіяних збитків та примирився з потерпілою.
Таким чином судом встановлено, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст.46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпіою, судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження №12021100040000420 від 14.02.2021 року відносно нього - закриттю.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46 КК України, ч. 2 ст.284, 285, 286 КПК України, суд, -
Клопотання представник потерпілої ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст.46 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження №12021100040000420 від 14.02.2021 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обрано.
Речовий доказ - транспортний засіб «Богдан А-092» н.з. НОМЕР_1 - залишити у володінні власника /т.1 а.п.117-118/.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати в розмірі 3 431 гривня 40 копійок, за проведення експертиз №СЕ-19/111-21/11515-ІТ від 17.03.2021 року, №042-279-2021 від 15.03.2021 року на користь держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя: