Справа №:2-199/2011
Провадження №: 6/755/1093/21
"21" жовтня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.
Представник заявника ТОВ Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явилась, у поданій заяві просила суд розгляд заяви провести за відсутності представника.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористався.
У відповідності до ч.3 ст.433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання за відсутності учасників справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
За змістом положень частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, згідно з вказаними положеннями, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду у суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2-199/2011 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
17 червня 2011 рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № RML - 008/030/2007 від. 24.01.2007 року у розмірі 101 182, 94 доларів США, що еквівалентно на день проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ - 805 770, 34 грн; суму заборгованості за кредитним договором № CL - 008/026/2008 від 29.01.2008 року у розмірі 32 092, 57 доларів США, що еквівалентно в гривнях на дату проведення розрахунку за офіційним курсом НБУ - 255 569 грн, а всього на загальну суму 133 275, 51 доларів США, що еквівалентно на дату проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ - 1 061 339, 52 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 1700,00 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
26.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір Факторингу № 4-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № СL-008/026/2008. (том ІІ, а. с. 89-92)
11 березня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» в межах цивільної справи № 2-199/2011 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як встановлено п.17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, відповідно до ч. 1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Як встановлено ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, Дніпровським районним судом м. Києва було виготовлено виконавчий лист по справі.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа) Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 3 ст. 12 зазначеного Закону визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Відповідно до вимог статей 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не приймає посилання заявника на акт про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи №CL-008/026/2008 щодо ОСОБА_1 від 06 липня 2021 року, підписаний діловодом та головними юрисконсультами ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки з матеріалів заяви не вбачається, що співробітники вказаного товариства вповноважені проводити будь-яку перевірку матеріалів кредитних справ. Крім того, формальне складення акту, без долучення документів на підтвердження дійсної втрати виконавчого листа не може бути належним, допустимим та достатнім доказом такої втрати.
Заявник, при обґрунтуванні заявлених вимог також посилається на Довідку про втрату виконавчого документу від 20.10.2020 року № 31287043, видану старшим державним виконавцем Дніпровського ЦМУМЮ міста Київ ЦМУМЮ (м. Києві) Ясінською К.М., які містить інформацію по виконавчому провадженню № 31287043 за виконавчим листом № 2-199/11 від 07.10.2011 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 1061339,52 грн. Вище зазначений виконавчий лист був пред'явлений до виконання 20.02.2012 року. Державним виконавцем Коровайко О.С. 20.02.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31287043, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання. 01.08.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 22.09.2014 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. 22.09.2014 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Надаючи оцінку Довідці про втрату виконавчого документу від 20.10.2020 року № 31287043, видану старшим державним виконавцем Дніпровського ЦМУМЮ міста Київ ЦМУМЮ (м. Києві) Ясінською К.М., як доказу втрати виконавчого листа, суд приходить до висновку, що даний доказ не є належним та допустимим, оскільки містить не інформацію не в повному обсязі та не підтверджується жодним документом. Крім того, перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 та за виконавчим провадженням № 31287043 було виявлено відсутність інформації по вище зазначеного виконавчого провадження.
Разом з тим, в Автоматизованій системи виконавчих проваджень, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 містяться відомості по виконавчому провадженню № 48100804 від 11.07.2015 року відкритого Дніпровським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості. Станом на дату звернення заявника до суду, виконавче провадження № 48100804 від 11.07.2015 року відкритого Дніпровським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості - завершене.
Також, суд не приймає як доказ втрати виконавчого листа, посилання заявника на те, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні.
Крім того, формальне посилання на не передання виконавчого документу, без долучення документів на підтвердження дійсної втрати виконавчого листа не може бути належним, допустимим та достатнім доказом такої втрати.
Інших доказів на підтвердження доводів заяви про втрату виконавчого листа матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази які б підтвердили відсутність на виконанні у виконавчої служби виконавчого листа, результатів здійснення виконання виконавчого листа, як і доказів втрати виконавчого листа, крім того, пред'явлення виконавчого листа до виконання є правом, а не обов'язком стягувача, та може бути реалізовано стягувачем в межах строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 259-260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.