Справа № 755/19244/21
про залишення позовної заяви без руху
"22" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дошкільного навчального закладу №412 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи,-
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Дошкільного навчального закладу №412 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.
Згідно заявлених вимог позивачі просять суд: «Визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивачів від роботи та поновити їх на роботі. Зобов'язати відповідача виплатити позивачам невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивачів від роботи».
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
У відповідності до частин 1, 2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно змісту ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Проте позовні вимоги є не конкретизованими.
Так, в позові, серед іншого, позивачі просять визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивачів від роботи та поновити їх на роботі.
Разом з тим, дана вимога не конкретизована, оскільки позивачами не зазначено номеру (номерів) оскаржуваного наказу та дати його винесення.
Крім того, позивачами не наведено юридичних підстав поновлення їх на роботі, враховуючи їх відсторонення від роботи на певний час та не наведено обставин їх звільнення.
Також, позивачами не наведено фактичних та юридичних підстав в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачам заробітну плату, не конкретизовано суму невиплаченої заробітної плати (станом на дату звернення з позовом до суду).
Отже зміст та обґрунтування вказаних позовних вимог підлягає уточненню.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Як убачається, зі змісту позову, остання фактично містить дві вимоги про скасування наказу, дві вимоги про поновлення на роботі та дві вимоги про зобов'язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (відповідно до преамбули цього Кодексу).
Позовна заява, крім вимог про поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заробітну плату, фактично містить дві самостійні вимоги немайнового характеру (про визнання незаконними та скасування наказів).
Положеннями п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 908,00 грн.
Зі змісту вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, на виконання ухвали суду, кожен позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату ним судового збору за вимогами про визнання незаконними та скасування наказів в розмірі 908,00 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивачі мають подати до суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, конкретизувавши вимоги позовної заяви та виклавши зміст позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивачів та у спосіб, передбачений законом, навівши також правове обґрунтування та фактичні підстави за кожною із заявлених вимог. Кожен позивач має долучити оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі по 908,00 грн - за вимогами про визнання незаконними та скасування наказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дошкільного навчального закладу №412 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи - залишити без руху та запропонувати позивачам в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.