Справа № 727/9375/21
Провадження № 2-к/727/1/21
23 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі: головуючої-судді: Одовічен Я.В.,
за участю секретаря: Філатової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,-
Заявник звернувся до суду з клопотанням про визнання рішення Дільничного суду Росток, 53, Федеративної республіки Німеччина №10 F 363/02 від 09.01.2003 року про розірвання шлюбу на території України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 14.07.1996 року у відділі ЗАГС в м.Чернівці між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №754.
Рішенням Дільничного суду Росток, 53, Федеративної республіки Німеччина №10 F 363/02 від 09.01.2003 року шлюб між ним та ОСОБА_3 було розірвано.
Просить клопотання задовольнити, визнати в Україні рішення Дільничного суду Росток, 53, Федеративної республіки Німеччина №10 F 363/02 від 09.01.2003 року, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник та його представник у судове засідання не з'явилися. Від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності заявника, клопотання підтримав.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилась. Про причини своєї відсутності суд не повідомила.
Суд, розглянувши подані документи, вважає, що клопотання про визнання рішення іноземного суду на території України підлягає до задоволення з наступних підстав.
Загальний процесуальний порядок визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів, що підлягають примусовому виконанню в Україні врегульовано Законом України «Про міжнародне приватне право» та главою 2 розділу ІХ Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17 Постанови Верховного Суду України від 24.12.1999 №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу України» не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорювання батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
У відповідності до ст.462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно ст.471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Частиною 2 ст.11 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, то вважається, що воно існує, оскільки не доведено інше.
Таким чином, принцип взаємності означає, що рішення суду певної держави повинно визнаватись та виконуватись в Україні, якщо тільки немає доказів того, що рішення українських судів не визнаються і не можуть бути виконані на території такої держави.
Оскільки між Україною та Федеративною Республікою Німеччина не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, то рішення суду Федеративної Республіки Німеччина визнається в Україні за принципом взаємності і відсутність двостороннього договору не може бути підставою для невизнання рішення. Тому для даних правовідносин слід застосовувати принцип взаємності для визнання рішення суду.
У статті 472 ЦПК України зазначено, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону «Про міжнародне приватне право» якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.
Судом встановлено, що рішенням Дільничного суду Росток, 53, Федеративної республіки Німеччина №10 F 363/02 від 09.01.2003 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за реєстраційним номером 754.
Згідно із п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Отже, підстав для відмови в задоволенні вказаного клопотання судом не встановлено, а тому суд вважає, що клопотання про визнання рішення іноземного суду про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11,81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.471-473 ЦПК України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду на території України - задовольнити.
Визнати на території України рішення іноземного суду, а саме визнати рішення Дільничного суду Росток, 53, Федеративної республіки Німеччина №10 F 363/02 від 09.01.2003 року, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14.07.1996 року у відділі ЗАГС в м.Чернівці, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №754.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Одовічен Я.В.