Справа № 712/12656/21
Провадження 2-з/712/104/21
24 листопада 2021 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якому просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 32689 від 07.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» суми боргу у розмірі 12243,59 грн., яке проводиться Придніпровським ВДВС у місті Черкаси Центрального МУМЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні № 67393070.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про забезпечення позову за формою та змістом повинна відповідати статті 151 ЦПК України.
Суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.151 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, у відповідності до ст. 185 ЦПК України.
За приписами частини 6 статті 151 ЦПК України, позивач повинен додати до заяви про забезпечення позову додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В заяві позивач зазначає, що планує звернутися до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом, предметом якого є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме: виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 32689 від 07.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» суми боргу у розмірі 12243,59 грн., та приймаючи до уваги що за даним виконавчим документом було відкрито виконавче провадження № 67393070 та здійснюється примусове виконання, що може в подальшому утруднити виконання рішення суду, чи іншим чином порушити права заявника, за захистом яких він має звернутися до суду,звернутися до суду, тому є підстави для застосування заходу забезпечення шляхом зупинення стягнення за даним виконавчим документом до подання позову.
Звертаючись до суду з вказаною заявою заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на положення Закону «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. При цьому права особи як споживача випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному вище Законі. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використається, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Згідно з тексту заяви позивач не придбавав, не замовляв, не використовував і не мав наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог Законів України «Про нотаріат» підстави вважати, що позивач звільнений від сплати судового збору за ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
Отже, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України « Про захист прав споживачів», а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону.
Тому до спірних правовідносин не може бути застосована ч. 3 ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки в заявленому позові позивач буде виступати не як споживач у розумінні п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» і позов буде подано не на захист прав позивача як споживача.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 5 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, а також в Постанові Верховного суду України № 6-39 від 23.05.2012 року, де роз'яснено про те, що застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з договірних відносин з банківськими установами, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання інформації споживачеві про умови такого договору, типи і розміри відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передують договору з банківською установою. Але, після укладення договору, між сторонами виникають договірні кредитні відносини або відносини банківського вкладу, тому до спорів щодо виконання або не виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування або банківського вкладу відповідно.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду, фізичною особою заяви про забезпечення позову, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн.
Судовий збір слід сплатити на за реквізитами: рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766, отримувач платежу - ГУК у Черк. обл. /Соснів. р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37930566, код банку отримувача ( МФО) - 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: судовий збір у цивільній справі із зазначенням номера справи.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтею 151 цього Кодексу, заява про забезпечення позову вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси В.А. Романенко