Справа № 646/2860/21
№ провадження 1-кп/646/584/2021
24.11.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202122060000215 від 18.02.2021 року відносно обвинувачених:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, працюючого не офіційно будівельником, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.02.2016 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,
- вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.04.2016 року за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 9 (дев'ять) місяців та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного основного покарання, з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.05.2019 року звільненого від призначеного за вироком покарання за закінченням іспитового строку,
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні дитину ОСОБА_7 2006 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-23.06.2000 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.81 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою на підставі ст. 46-1 КК України (1960 р.) виконання вироку на 1 рік та сплатою штрафу в дохід держави у розмірі 680 грн.;
- 18.06.2001 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 141, ст. 43 КК України (1960 р.) до 5років позбавлення волі з конфіскацією майна; 12.04.2005р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутний строк 10 місяців 22 дні;
- 10.06.2008 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 14.08.2010 р. звільнений по відбуттю строку покарання;
- 22.06.2012 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки; 23.07.2015 р. звільнений по закінченню іспитового строку;
- 28.08.2017 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки; 25.10.2019 р. звільнений по закінченню іспитового строку;
- 21.04.2020 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України з покаранням у вигляді сплати штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- 14.04.2021 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.125 КК України до 1 року обмеження волі, яке не відбуто,
у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
17.02.2021 близько 10 год. 00 хв., точний час не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, корисливих мотивів, з метою звернення чужого майна на власну користь, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином проник до двору домоволодіння ОСОБА_8 , звідки викрав металевий автомобільний паливний бак, об'ємом 60л., вартість якого становить 143 грн.78 к., який, відчинивши хвіртку з середини, відніс до свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після чого повернувся до домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_4 , та проникнувши до території домоволодіння через попередньо відчинену хвіртку, викрав автономну автомобільну паливну піч, вартість якої становить 221 грн.20 к., та інші металеві вироби, які не становлять матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_8 , які в подальшому відніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 364,98 грн.
Крім цього, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , а останній діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , 30.03.2021 о 20 год. 00 хв., точний час не встановлено, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою звернення чужого майна на власну користь, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом поштовху дерев'яних вхідних дверей, якими був закритий вхід на територію подвір'я вищезазначеного домоволодіння, проникли на його територію, звідки викрали металевий паливний бак, масою 61,50 кг., вартість якого становить 316 грн. 72 к., який належить потерпілому ОСОБА_8 , та, реалізовуючи свій злочинний умисел, покинули територію домоволодіння, маючи змогу розпорядитися викраденим майном.
Потерпілий ОСОБА_8 у призначені судові засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого їм діяння та пояснили про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останнім обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_5 , за епізодом від 17.02.2021 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище та за епізодом 30.03.2021 таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України- тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 надав наступні свідчення, 17.02.2021 близько 10 год. 00 хв., він перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан домоволодіння, що розташоване за вищевказаною адресою звідки викрав металевий автомобільний паливний бак та автономну автомобільну паливну піч, інші металеві вироби, які не становлять матеріальної цінності які в подальшому відніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому розпорядився на власний розсуд. Крім цього, він діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , 30.03.2021 о 20 год. 00 хв., перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом поштовху дерев'яних вхідних дверей, якими був закритий вхід на територію подвір'я вищезазначеного домоволодіння, проникли на його територію та викрали металевий паливний бак, покинули територію домоволодіння, маючи змогу розпорядитися викраденим майном.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_6 надав наступні свідчення, він діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , 30.03.2021 о 20 год. 00 хв., перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом поштовху дерев'яних вхідних дверей, якими був закритий вхід на територію подвір'я вищезазначеного домоволодіння, проникли на його територію та викрали металевий паливний бак, покинули територію домоволодіння, маючи змогу розпорядитися викраденим майном.
Показання обвинувачених є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміють обвинувачені та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують осіб обвинувачених.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченим та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує їх дії, а саме:
обвинуваченого ОСОБА_5 за епізодом від 17.02.2021 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище та за епізодом 30.03.2021 таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про осіб обвинувачених, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, маючий середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, працюючий не офіційно будівельником, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимого: вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.02.2016 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.04.2016 року за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 9 (дев'ять) місяців та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного основного покарання, з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.05.2019 року звільненого від призначеного за вироком покарання за закінченням іспитового строку.
Обставин, які згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, маючий середню освіту, одружений, має на утриманні дитину ОСОБА_7 2006 року народження, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий: 23.06.2000 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.81 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою на підставі ст. 46-1 КК України (1960 р.) виконання вироку на 1 рік та сплатою штрафу в дохід держави у розмірі 680 грн.; 18.06.2001 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 141, ст. 43 КК України (1960 р.) до 5років позбавлення волі з конфіскацією майна; 12.04.2005р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутний строк 10 місяців 22 дні; 10.06.2008 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 14.08.2010 р. звільнений по відбуттю строку покарання; 22.06.2012 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки; 23.07.2015 р. звільнений по закінченню іспитового строку; 28.08.2017 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки; 25.10.2019 р. звільнений по закінченню іспитового строку; 21.04.2020 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України з покаранням у вигляді сплати штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; 14.04.2021 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.125 КК України до 1 року обмеження волі, яке не відбуто.
Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , - рецидив.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачені вчинили тяжкий злочин.
Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до досудової доповіді старшого інспектора Основ'янського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації» в Харківській області від 29.06.2021 року, оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середня та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має середній рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливо та не становить високої небезпеку для суспільства.
Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Основ'янського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації» в Харківській області від 29.06.2021 року оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має високий рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому- щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, думку сторони обвинувачення, враховуючи те, що обвинувачений раніше судим, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.04.2016 року за ч.2 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 70 КК України до 3,9 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного основного покарання, з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.05.2019 року звільненого від призначеного за вироком покарання за закінченням іспитового строку, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, вивчивши досудову доповідь, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді позбавлення волі, що повною мірою відповідатиме скоєному, буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування ст. 69 КК України, ст. 75 КК України не встановлено.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому- щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що обтяжують покарання обвинуваченому - рецидив, думку сторони обвинувачення, враховуючи те, що обвинувачений раніше неодноразово судим, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 р. за ч.2 ст.125 КК України до 1 року обмеження волі, яке не відбуто, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, вивчивши досудову доповідь, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді позбавлення волі та остаточно призначити покарання шляхом сукупності злочинів та часткового складання покарання, призначеного за попереднім вироком, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, що повною мірою відповідатиме скоєному, буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування ст. 69 КК України, ст. 75 КК України не встановлено.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов не заявлено.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
Запобіжний захід не застосовувався.
Витрати на залучення експерта стягнути з обвинувачених.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 років 5 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 року, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/121-21/4343-ТВ від 01.03.2021 у сумі 653,80 грн., судової експертизи СЕ-19/121-21/7893-ТВ від 14.04.2021 у сумі 490,35 грн. в рівних частинах з кожного.
Скасувати арешт накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.04.2021 року на металеву бочку, розмірами близько 50 см на 150 см, вилучений 30 березня 2021 року під час огляду відкритої ділянки між домоволодіннями № 67 та АДРЕСА_1 , у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Скасувати арешт накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.02.2021 року на металевий автомобільний бак зеленого кольору, автономну автомобільну піч, вилучені під час огляду 17 лютого 2021 року на подвір'ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , у ОСОБА_9
Речовий доказ по кримінальному провадженню - металевий паливний бак, вагою 61,5 кг, металевий автомобільний бак зеленого кольору 60 л, автономну автомобільну піч передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 залишити у останнього.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1