Справа № 643/20093/21
Провадження № 2-о/643/927/21
22.11.2021
Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання Холод К.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, яким просила заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців.
На обґрунтування заяви заявник посилалася на те, що з 06.08.2010 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Московського районного суду м.Харкова від 23.07.2019 було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причинами їх розлучення були постійні сварки, приниження, погрози, бійки з боку ОСОБА_2 . Її колишній чоловік зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де має житло разом зі своєю матір'ю, але фактично проживає в квартирі, власницею якої є мати заявниці, в якій проживає вона з дочкою.
27 жовтня 2021 року ОСОБА_2 влаштував конфлікт, в ході якого виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в її бік, хватав її за руки, прижимав до стіни, хотів зламати руки, все це було в присутності малолітньої дочки.Дочка викликала поліцію та звернулася за допомогою, розповіла співробітникам поліції про причини сварки та про дії ОСОБА_2 . Поліція склала «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника». Заявниця зазначає, ОСОБА_2 постійно погрожує їй та її матері, знущається з них, кривдить, ображає. Через постійні сварки погіршується стан здоров'я заявниці ОСОБА_1 , поведінка ОСОБА_2 дуже негативно впливає на дитину. У отриманій відповіді з Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області від 04 листопада 2021 року, вказано, що відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП України, його взято на профілактичний облік як кривдника, та про факти вчинення домашнього насильства повідомлено Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту по Московському району Департаменту у справах сім'ї, молоді і спорту Харківської міської ради для вжиття відповідних заходів згідно діючого законодавства.
Не зважаючи на терміновий заборонний припис стосовно кривдника, наданий співробітниками поліції 27 жовтня 2021 року на три дні, її колишній чоловік продовжує систематичні образи і погрози фізичної розправи, не дає їй спокійно проживати в квартирі, принижує її людську гідність, тобто продовжує вчиняти відносно неї домашнє насильство. Тому вона вимушена звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.
Посилаючись на ст.24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», просить заяву задовольнити.
Ухвалою судді 17.11.2021 відкрито провадження по даній справі в порядку окремого провадження.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що протягом останніх шести-семи років ОСОБА_2 їй погрожує, висловлюється нецензурною лайкою, штовхає, плює в обличчя, вона живе у постійному страху. Також пояснила, що власницею квартири, де вони проживають, є її мати, більшість коштів за квартиру сплачена за рахунок коштів, отриманих від продажу її матері квартири, частину коштів надав ОСОБА_2 . Вона зазначила, що дуже хоче, щоб колишній чоловік виїхав з квартири.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви. Пояснив, що він з дочкою зареєстрований не за місцем проживання, заперечував застосування насильства до колишньої дружини.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що насправді між колишнім подружжям виник спір щодо користування житлом, яке придбавалося частково за кошти заінтересованої особи. Також спростовувала застосування будь-якого з видів домашнього насильства з боку її довірителя у відношенні ОСОБА_1
22.11.2021 від заінтересованої особи ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшли заперечення на заяву про видачу обмежувального припису, в обґрунтуванні яких посилався на те, що з пояснень заявника ОСОБА_1 вбачається, що заява про видачу обмежувального припису була подана заявницею лише для того, щоб в подальшому мати доказ для звернення до суду з позовною заявою про виселення ОСОБА_2 . Квартиру, в якій вони проживають спільно покупали матір заявниці та він, тобто у сторін по справі виник наразі спір про нерухомість. ОСОБА_1 пояснила суду під час судового засідання, що бажає, щоб ОСОБА_2 не проживав з нею та дитиною, з якою у нього гарні та теплі відносини, а переїхав з речами проживати до квартири його матері, де він прописаний за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 зазначив, що заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила, що 27.10.2021 року у них виникла побутова сварка, під час якої ніякого насильства з його сторони не було, лише непорозуміння, яке виникло через не бажання колишнього подружжя слухати один одного, ніяких доказів побоїв зі сторони колишнього чоловіка вона не має, протягом останніх 6-7 років вона ні за якою допомогою не зверталась. Вона не зверталась до поліції з приводу насильства, а також за медичною допомогою також не зверталась. Досудові заходи заявник не вживала. Поліцію викликала дитина під час побутової сварки батьків. Заявник бажає, щоб заінтересована особа виселився з її квартири для того, щоб налагодити своє життя в подальшому. Жодних доказів стосовно будь-якого насилля у заявника у заявника не має та її слова нічим не підтверджуються. Так як суду не надано жодних належних, допустимих, та переконливих доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованою особою відносно ОСОБА_1 , настання наслідків його вчинення, що надавало б суду правову підставу для видачі обмежувального припису, просив відмовити у видачі обмежувального припису.
Суд, вислухавши доводи заявника, заінтересованої особи та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 23.07.2019 рішенням Московського районного суду м.Харкова шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили (а.с.17).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).
Заявниця ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-8).
Заінтересована особа ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10-15), проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що визнається учасниками справи.
27.10.2021 заявниця ОСОБА_1 зверталась до начальника Харківського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Харківській області із заявою про вжиття заходів щодо її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який влаштував конфлікт, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.19).
Листом начальника Харківського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Харківській області від 04.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП та його взято на профілактичний облік як кривдника, та про факт вчинення домашнього насильства повідомлено Комітет у справах сім'ї, молоді та спорту по Московському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради (а.с.21).
У судовому засіданні заявниця пояснила, що їй не відомо чи направлений протокол про адміністративне правопорушення стосовно її колишнього чоловіка до суду, її до суду не викликали. ОСОБА_2 також повідомив, що до суду з приводу протоколу про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП, його не викликали .
27.10.2021 працівниками поліції прийнято терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 . Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 3 доби з 15 години 00 хвилин 27.10.2021 по 15 годину 00 хвилин 30.10.2021 (а.с.28).
Відомостей щодо порушення ОСОБА_2 зазначеного термінового заборонного припису суду не надано.
Відповідно до правил статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Правовідносини, що склалися між учасниками справи регулюються спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, а також міжнародно-правовими актами, під час вирішення такої категорії справ обов'язковому застосуванню підлягає судова практика Європейського суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) є фундаментальною основою в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб. Одна з ключових особливостей Конвенції полягає в тому, що вона не тільки встановлює права та свободи людини, але і передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав на міжнародному рівні. Конвенція та протоколи до неї за юридичною природою є обов'язковим міжнародним правовим договором, який запровадив систему національного контролю за дотриманням прав людини на внутрішньодержавному рівні.
07.11.2011 року Україною було підписано Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, на виконання якої 07.12.2017 року прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, зокрема колишнє подружжя.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, моржування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.
Нормами статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Зі змісту статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Надаючи оцінку ризикам, на які посилалися заявниця, суд приймає до уваги аргументи заінтересованої особи та заявниці, яка, посилаючись на застосування до неї домашнього насильства, не довела того, що потерпає від домашнього насильства протягом тривалого часу. З доказів, наданих суду, вбачається одноразовий конфлікт між сторонами 27.10.2021, внаслідок якого дочка учасників справи викликала поліцію, саме в цей день буда написана заява ОСОБА_1 до поліції та складено терміновий заборонний припис терміном на 3 дні. Інших звернень з приводу неправомірних дій заінтересованої особи до правоохоронних органів, застосування психологічного, фізичного або економічного насильства до неї, підтверджених судовими рішеннями, суду не надано, а тому оцінивши ризики, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_2 обмежувального припису.
Конфлікт, який мав місце 27.10.2021 є єдиним зафіксованим фактом наявності непорозумінь між колишнім подружжям, будь-яких інших доказів наявності систематичного прояву фізичного або іншого виду насильства з боку ОСОБА_2 по відношення до ОСОБА_1 суду не надано. Натомість вбачається наявність між учасниками справи спору щодо користування житлом, який мирним шляхом вирішити не вдається. Заявниця не заперечувала у судовому засіданні того факту, що бажала би, щоб колишній чоловік виїхав з квартири, а його кімнату зайняла б їх дочка.
Оскільки заявник не надала беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а судом не встановлено ризиків настання насильства у майбутньому, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.
В силу ч. 3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,76,95,258-259,263-265,273,293,294,350-1-350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству»,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 24 листопада 2021 року.
Суддя О.М.Тимош