23.11.2021
справа № 642/5256/21
провадження № 1-кп/642/706/21
23 листопада 2021 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221200000817 від 17 червня 2021 року у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів та кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст. 186 КК України.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 01.10.2021 ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено.
У судовому засідання прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та зазначила, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на потерпілих та свідків, скоїти нове кримінальне правопорушення та не має міцних соціальних зв'язків в суспільстві та посилались на те, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
В судове засідання потерпіла не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.
Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:
відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального
правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного
проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо
вони застосовувалися до нього раніше;
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також про те, що він може вчинити вплив на потерпілу, свідків, з метою їх залякування, для подальшого надання необхідних підозрюваному показів, даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, погіршення стану його здоров'я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_5 такого запобіжного заходу не зменшилися, може переховуватись від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто у зв'язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного обвинувального акту триває, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які були враховані Ленінським районним судом м. Харкова 01.10.2021, суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 21 січня 2022 року включно.
Термін дії ухвали до 21 січня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена стороною захисту до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1