23.11.2021
Справа № 431/3716/21
Провадження № 2/431/759/21
23 листопада 2021 року м. Старобільськ
Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Рукас О.В.,
за участі секретаря Коцини Ю.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з місця реєстрації,-
26.07.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з місця реєстрації.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.03.2021 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.03.2021 року.
У даному житловому будинку зареєстрована її донька - відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1-629 від 23.07.2021 року.
Відповідач ОСОБА_2 за даною адресою зареєстрована, але фактично не проживає без поважних причин з жовтня 2016 року, що підтверджується довідкою, виданою депутатом Чмирівської сільської ради, та на даний час мешкає у Туреччині.
Договору користування житлом вона з відповідачем ОСОБА_2 не укладали, остання не бере участі в оплаті житлово-комунальних послуг та утримання житлового приміщення, що належить позивачу, та ніяким чином не відшкодовує частини їх вартості. Особистого майна відповідача ОСОБА_2 у житловому приміщені не зберігається. Реєстрація місця проживання відповідачки у житловому приміщені, що належить позивачу, перешкоджає її праву власності, а саме унеможливлює у повній мірі користування цим житловим приміщенням через втрату права на отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
На підставі чого прохала суд, визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування житловим будинком, та зобов'язати Чмирівську сільську раду Старобільського району Луганської області зняти її з реєстрації місця проживання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася завчасно, шляхом надіслання СМС повідомлення (а.с.40), на що до суду надала заяву, в якій прохала суд позов задовольнити в повному обсязі та справу розглянути без її участі, не заперечувала проти винесення заочного рішення (а.с.24).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлення про час і місце розгляду справи було направлено заздалегідь, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сайті Старобільського районного суду (а.с.42), на що до суду надала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності (а.с.25-32).
Представник відповідача Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області в підготовче судове засідання не з'явився, повідомлення про час і місце розгляду справи було направлено та отримано заздалегідь (а.с.41), на що, до суду надав заяву в якій прохав суд справу розглянути без участі їх представника. Не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача (а.с.43,44).
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши позовну заяву, заяви відповідачів, та дослідивши письмові докази по справі, надходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні судом встановлено, що згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2021 року зареєстрованого в реєстрі № 18 Державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О. (спадкова справа №13/2020) (а.с.6) та копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від № 248816496 від 18.03.2021 року (а.с.7), ОСОБА_1 дійсно є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності: приватна, розмір частки 1.
Згідно Довідки, виданої Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області № 1-629 від 23.07.2021 року ОСОБА_1 , остання дійсно мешкає в АДРЕСА_1 , та до складу сім'ї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).
Згідно Довідки складеної депутатом Чмирівської сільської ради, виборчого округу с. Бутове Шпак О.С. за участю сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 то ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації фактично не мешкає. Зі слів заявника з жовтня 2016 року ОСОБА_8 мешкає у Туреччині (а.с.9).
Згідно копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданого Старобільським РВ УМВС України в Луганській області 1 лютого 2006 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановлюючи наявність порушеного права позивача з боку відповідачів, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 4.11.1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз вищенаведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 33, 34, 36 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Відповідно до положень статей 391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та положень ст. ст.4,13,19,78,81 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Основні права та свободи людини, серед яких право на недоторканність житла, закріплені та гарантуються не лише в національному законодавстві держав, а й на міжнародному рівні. Однією з основних міжнародних гарантій цих прав є Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини, у ст.8 якої передбачається просторовий аспект права на приватне життя право на повагу до житла. У ч.1 цієї статті зазначається, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (див. рішення від 27 травня 2004 р. у справі «Коннорс проти Сполученого Королівства» (Connors v. the United Kingdom), заява № 66746/01, п. 82).
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, також беручи до уваги відсутність відповідача в спірному будинку понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, є підставою для подальшого зняття особи з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою.
Суд також враховує, що відповідач ОСОБА_8 надала заяву в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі і просить суд справу розглянути без її участі (а.с.25-32).
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 з жовтня 2016 року дійсно не проживає у вищевказаному будинку позивача, чим створює перешкоди у володінні та користуванні майном, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано та він підлягає задоволенню.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Оскільки позивач не просить стягнути судові витрати з відповідача, суд вважає за можливе судові витрати пов'язані з розглядом справи з відповідача не стягувати.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 386,391,405 ЦК України, ст. ст. 7, 8,12, 13,81, 141, 142, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з місця реєстрації - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Чмирівську сільську раду Старобільського району Луганської області зняти з реєстрації місця проживання, громадянку України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В. Рукас