Справа № 430/2467/21
Провадження № 3/430/868/21
23 листопада 2021 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ще Петрівка Станично-Луганського району Луганська області, громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючої охоронцем у Петропавлівському ліцеї №2, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , згідно з яким вона 16.11.2021 року о 22 год. 30 хв. ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечила належний нагляд та контроль за сином, що виразилося у тому, що ОСОБА_2 у зазначений час перебував без нагляду батьків, або особи, яка б супроводжувала його, в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2 ст. 150 СК України.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилася, повідомлялася про дату, місце і час розгляду справи належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 184 ч. 1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, провину визнала в повному обсязі, просила обмежитись попередженням.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що факт допущенного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №129300 від 16.11.2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.11.2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.11.2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16.11.2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 16.11.2021 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №712209 від 16.11.2021 року відносно ОСОБА_4 ; рапортом начальника СЮП ВП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Колеснікової Т. від 16.11.2021 року.
Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., який необхідно сплати на рахунок UA308999980313181206000012477, населений пункт/територіальна громада/Станично-Луганська сільська ТГ, отримувач - ГУК у Луг.обл./СТГ с. Ст.-Луг./22030101, код отримувача (за ЕДРПОУ) - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки «00» Станично-Луганський районний суд.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду.
Суддя О.П. Дьоміна