Справа №430/2359/21
Провадження №2-о/430/266/21
23 листопада 2021 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Дьоміної О.П., за участю секретаря судового засідання Золкіної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Станично-Луганський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Щастинському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Станично-Луганського районного суду Луганської області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ. В обґрунтування поданої заяви заявниця ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ помер її батько ОСОБА_2 . Отримати заявниці свідоцтво про смерть батька у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки пред'явлений документ про смерть виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. З огляду на це, заявниця вимушена звернутись до суду.
Заявниця надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Станично-Луганського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Щастинському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в судове засідання не з'явився, начальником відділу надана заява про розгляд справи за відсутності представника відділу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у відповідності до ст. 315 ЦПК України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року за №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів входить м. Луганськ, на території якого 26.10.2021 року з причини «Тромбоемболія легеневої артерії. Коронавірусна інфекція COVID-19, важкий перебіг» помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією Лікарського свідоцтва про смерть №00168/4 форми №106/у від 26.10.2021 року, копією довідки про причину смерті №00168/4 від 26.10.2021 року.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
У відповідності до наказів Міністерства юстиції України №246/7 від 25.11.2014 року та №935/5 від 17.06.2014 року, всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України, повинні були переміститися з тимчасово непідконтрольних територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами, не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01.12.2014 року вважаються недійсними.
Таким чином, документи про смерть, видані на тимчасово окупованій території України, є недійсними та не створюють правових наслідків.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 3 ст. 3 вказаного Закону).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом МЮУ 18.10.2000 року №52/5 передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 05.01.1998 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Зорінськ Перевальського району Луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.03.1998 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
На підтвердження родинних відносин між заявницею та померлим надані: копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.08.1954 року та копія повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 11.11.2021 року.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 для заявниці має юридичне значення, оскільки надає право врегулювати правові питання, пов'язані зі смертю батька.
З урахуванням встановлених обставин, факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ підтверджується наданими суду доказами. Таким чином, вимоги заявниці є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 293, 294, 315-317, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Станично-Луганський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Щастинському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гончарівка Підгорінського району Воронезької області, громадянина України, з причин «Тромбоемболія легеневої артерії. Коронавірусна інфекція COVID-19, важкий перебіг», у віці 88 років.
Рішення допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя О.П. Дьоміна