Справа № 426/2880/21
іменем України
19 листопада 2021 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про встановлення факту смерті, заінтересовані особи - Сватівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Луганська область, м. Сватове, майдан Злагоди, буд. 25, ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Будника М.В.,-
Встановив:
Адвокат Будник М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з заявою, в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дранда Гурлрипшського району в Абхазії померла мати заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отримати свідоцтво про смерть у Сватівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території Грузії. Абхазія входить до складу Грузії та не є самостійною державою. Правосуб'єктність самопроголошеної Республіки Абхазія та органів влади регіону не визнається Україною та світовою спільнотою. Загальновизнаним суб'єктом міжнародного права є Грузія, складовою частиною якої є Абхазька Автономна Республіка, яка вважається тимчасово окупованою територією. Просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла у АДРЕСА_3.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 30 вересня 2021 року було залишено без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви.
04 жовтня 2021 року недоліки заяви було усунуто заявником.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 05 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 27 жовтня 2021 року було залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .
В судовому засіданні заявник та її представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Заінтересована особа - Сватівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)в судове засідання уповноваженого представника не направили, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 41).
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надавши на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність та не заперечувала проти задоволення заявлених вимог (а.с. 62).
Заявник ОСОБА_1 , допитана у якості свідка, у відповідності до вимог ст. 234 ЦПК України, суду пояснила що її родина проживала в Абхазії, але коли їй виповнилося 15 років вона разом із матір'ю та сестрою переїхали до України. У 2017 році її мати ОСОБА_3 виїхала на постійне проживання до Абхазії , до свого чоловіка та сина. Вона постійно підтримувала зв'язок із матір'ю, через мережу Інтернет спілкувалися по декілька разів на тиждень. Вранці 27 січня 2020 року їй зателефонував брат - ОСОБА_5 та повідомив, що їх мати померла внаслідок гіпертонічного кризу. Її брат та батько проживали у селі Дранда, де разом із ним проживала її мати, та де вона і померла. Фінансово було складно перевести матір до України для поховання. Оформити свідоцтво про смерть у Грузії фінансово складно та обтяжливо. Вона особисто не була присутньою на похованні, оскільки має фінансові труднощі, що унеможливило її поїздку до Абхазії, де похована її мати. Її сестра ОСОБА_2 була присутньою на похованні матері.
Свідок ОСОБА_6 , допитана у судовому засіданні пояснила, що перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_1 та їй відомо, що мати заявника проживала раніше у с. Петрівка Сватівського району Луганської області. У 2017 році ОСОБА_3 поїхала до свого чоловіка до Абхазії. Взимку 2020 року ОСОБА_1 повідомила їй про те, що її мати померла у Абхазії. Вона розносила по сусідах поминальні пакунки та носила траур за мітр'ю. ОСОБА_1 не мала можливості поїхати на поховання матері через скрутне матеріальне становище, через що також не мала можливості доставити тіло матері в Україну.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно висновків Верховного суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року (справа № 267/2656/20), невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Листом Сватівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) представнику заявника - адвокату Будинку М.В. було роз'яснено про відсутність підстав для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 28).
Судом встановлено, що заявником є громадянка України, яка проживає на території України і яка просить встановити юридичний факт: факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла у АДРЕСА_3.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Моква Очамчирського району, Абхазія, є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_1 , виданого 19 травня 1980 року Моквинською с/радою Очамчирського району Абхазької АССР, де у графі «мати» вказана ОСОБА_3 (а.с. 8) та копією свідоцтва про одруження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого 06 листопада 2001 року Петрівською сільською радою Сватівського району Луганської області, прізвище дружини після одруження « ОСОБА_1 » (а.с. 9).
Згідно копії талону реєстрації № НОМЕР_3 , виданого виконавчим органом паспортного відділення Абхазької Автономної Республіки, ОСОБА_3 з 01 квітня 2019 по 01 квітня 2020 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що також підтверджується копією довідки № 106, виданої 11 березня 2020 року головою адміністрації с. Дранда (а.с. 11-12).
ОСОБА_3 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у місті Львів, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_3.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 заявником було надано копію лікарського свідоцтва про смерть № 289 від 12 березня 2020 року, наданого Гулрипшською центральною районною лікарнею про те, що ОСОБА_3 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дранда Гулрипшського району Абхазької Автономної Республіки (а.с. 63-64). Також, заявником до матеріалів справи було долучено фото з кладовища (а.с 26-27).
Законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Республіка Абхазія є самопроголошеною республікою, не визнається світовою спільнотою як незалежна держава та розглядається як тимчасово окупована територія Грузії, що є загальновідомою обставиною, а відтак доказуванню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України.
За таких обставин заявник позбавлена можливості зареєструвати факт смерті своєї матері у встановленому законом порядку.
Згідно роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається із відповіді Сватівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 607/21.13-111 від 07 жовтня 2021 року, в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про смерть, актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено (а.с. 42).
Таким чином, встановлення факту смерті ОСОБА_3 має юридичне значення, оскільки надасть право заявнику на проведення державної реєстрації смерті матері.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Також, суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров'я), що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у судовому порядку.
За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Дранда, Гулрипшського району, Абхазької Автономної Республіки, Грузія підтверджено поясненнями заявника, свідка, а також письмовими доказами, а саме: медичною документацією на ім'я ОСОБА_3 , фото з кладовища.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованих осіб, з метою захисту прав особи, суд дійшов висновку про необхідність встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла у с. Дранда Гулрипшського району, Автономної Абхазької Республіки, Грузія, що надасть можливість зареєструвати смерть у встановленому законодавством порядку в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримати свідоцтво про смерть.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-83, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересовані особи - Сватівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Львів, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: АДРЕСА_3.
Роз'яснити заявникові, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 24 листопада 2021 року.
Суддя: А.С. Река