Справа № 185/5091/20
Провадження № 2/185/357/21
23 листопада 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Астапчук Д.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/5091/20 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди,-
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказана вище цивільна справа ЄУ № 185/5091/20.
Представник відповідача просив призначити у справі судово-психологічну експертизу, вказав, що для оцінки доводів позивача необхідні спеціальні знання у області знань іншій ніж право. Просив поставити на вирішення експерту наступні питання:
Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_3 ? Якщо так, то чи завдана ОСОБА_3 моральна шкода?
Чи спричинена ОСОБА_3 моральна шкода в результаті нещасного випадку на виробництві 10.01.2019 року, тобто чи спричинена моральна шкода внаслідок отриманого трудового каліцтва? Якщо ОСОБА_3 завдана моральна шкода, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдану моральну шкоду?
Чи відбулися зміни в психічному стані ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві 10.01.2019 року?
Якщо відбулися зміни психічного стану, то які саме і який характер вони носять, тимчасові чи постійні?
Чи призвели дані зміни, у випадку їх виявлення у позивача, до завдання такого рівня розладу його психологічного стану, які б свідчили про наявність факту моральної шкоди та тягли за собою необхідність застосування спеціальних заходів психологічної реабілітації ?
Чи встановлювалось при обстеженнях на МСЕК ОСОБА_3 , починаючи з первинного в індивідуальній програмі реабілітації інваліда спеціальні заходи щодо психологічної реабілітації внаслідок отриманого трудового каліцтва?
Якщо так, то: Які саме і на відновлення яких якостей, функцій і обмежень обстеженого вони були встановлені?
Представник позивача просила відмовити в задоволенні клопотання, вказала, що немає потреби для призначення експертизи, в матеріалах справи наявний висновок експерта щодо стану здоров'я позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з ч. 2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Предметом судово-психологічної експертизи є питання про діяльність осіб, індивідуально-психологічні властивості яких не виходять за межі норми (особливості сприйняття певних явищ за даних умов, здатність адекватно їх оцінювати тощо).
Згідно п.6.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Представник позивача заперечував проти призначення судово-психологічної експертизи, що виключає можливість проведення експертизи на добровільній основі.
Також, суд враховує, що відповідно до інформації з Реєстру методик проведення судових експертиз Мін'юсту, 29.01.2016 року прийнято рішення про припинення застосування «Методики встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань»
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Виходячи із предмету спору, та враховуючи, що стягнення моральної шкоди, заявлено внаслідок завданого ушкодження здоров'я людини, не є обов'язковим призначення судово-психологічної експертизи.
Представник відповідача просив визнати явку позивача обов'язковою для участі в судовому засіданні.
Представник позивача заперечувала, вказала, що позивач обрав представництво його інтересів адвокатом, виклад всі підстави позову у тексті позову та доданих документах.
Згідно ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
На підставі частин 1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зважаючи на закріплений принцип змагальності в судовому процесі, вільне використання сторонами наданих прав для доказування своєї правової позиції, враховуючи, зміст позовних вимог, позицію сторін у справі, суд не вбачає підстав для визнання явки позивача обов'язковою для надання суду пояснень з приводу обставин, зазначених у позовній заяві.
Керуючись ст. 12, 58, 103, 104, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі ЄУ № 185/5091/20 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
В задоволенні клопотання представника відповідача про визнання обов'язковою явки позивача при розгляді цивільної справи ЄУ № 185/5091/20 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: А. О. Врона