Справа № 185/4400/21
Провадження № 2/185/2512/21
іменем України
11 листопада 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Актабанк», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання умов договору недійсним
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Актабанк», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання умов договору недійсним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між нею та відповідачем було укладено кредитний договір № 0861721801/Т/972114 для споживчих потреб. На момент укладання кредитного договору діяла редакція Закону України «Про захист прав споживачів» від 02.12.2012 року. Відповідно до цього закону продавець не повинен включати у договори зі споживачем умови , які є несправедливими - всупереч принципам добросовісності його наслідком є дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживача. Позивач також посилається на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 , відповідно до якого банки не мають права встановлювати платежі , які споживач має сплатити на користь банку за дії , які банк здійснює на власну користь (ведення справи , договору, облік заборгованості споживача тощо). Позивач вважає, що умови спірного Кредитного договору « на споживчі потреби» , зазначені у пунктах 2.1.2 ( щодо сплати комісії за супроводження кредиту) та 2.1.2.1.( щодо сплати комісії за надання кредитних коштів) є нікчемними. Позивач посилається на частину 2 статті 215 Цивільного кодексу України , відповідно до якого недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В уточненій позовній заяві позивач зазначила , що спірний кредитний договір було укладено 21 червня 2013 року . Також позивач уточнила, що у пункті 2.1.2. спірного Кредитного договору встановлено , що позичальник сплачує Банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 520.00 гривень, що розраховується як 3.25 відсотків від суми кредиту вказаної в п. 2.1. цього Договору, та включається в суму щомісячного платежу. Пункт 2.1.2.1. передбачає, що в день підписання кредитного договору Клієнт сплачує банку комісію за надання кредитних коштів у розмірі 2.25 % відсотків від суми кредиту , що складає 360.00 гривень.
Також позивач подала заяву про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги, та зазначила, що за спірним Кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» намагається стягнути з неї заборгованість. Крім того, ліквідація ПАТ «Актабанк» здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо.
Позивач у своїх додаткових поясненнях та відповіді на заперечення посилалася на те, що умови кредитного договору , якими встановлено обов'язок позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків в розумінні законодавства України, яке діяло на час укладення кредитного договору.
Позивач звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі у судовому засіданні, позов підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, судом прийняті заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи - « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі. Також надала суду заперечення на уточнену позовну заяву про визнання умов договору недійсним, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Також представник третьої особи посилається на пункт 2.1. Кредитного договору № 0861721801/Т/972114 від 21 червня 2013 року , Банк надає клієнту грошові кошти в розмірі 16000,00 гривень. Відповідно до п.2.1.2. Кредитного договору № 0861721801/Т/972114 від 21 червня 2013 року Позичальник сплачує Банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 520 гривень, що розраховується як 3,25 % від суми кредиту вказаного в п. 2.1. цього договору та включається в суму щомісячного платежу. Відповідно до пункту 2.1.2.1 Кредитного договору № 0861721801/Т/972114 від 21 червня 2013 року клієнт сплачує банку комісію за надання кредитних коштів у розмірі 2,25 % від суми кредиту, що складає 360 гривень в день підписання Кредитного договору, тобто платіж в сумі 360 гривень є одноразовим. Пунктом 5.4. кредитного договору № 0861721801/Т/972114 від 21 червня 2013 року передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Сторонами умов цього Договору , сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Також представником ТОВ «ФК'ЄАПБ» до позовної заяви долучався Розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 0861721801/Т/972114 від 21 червня 2013 року, який жодним чином не суперечить положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містить : суму заборгованості по кредиту, по сплаті процентів , комісійної винагороди , пені, а також загальний розмір заборгованості. Вказана інформація була доведена до Позичальника , що підтверджується змістом підписаного нею кредитного договору, згідно з яким підписання свідчить про те, що Позичальник зі всіма умовами ознайомлена та погоджується. Перед підписанням повідомлено у встановленій законом формі про всі умови про всі умови, передбачені ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ, ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991року № 1023 - ХІІ, та їх змістом , а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Ніяких застережень або зауважень з боку Позичальника , щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання , не подано. Представник також вважає, що ОСОБА_1 не довела введення її в оману під час укладання договору, оскільки перед його підписанням вона мала можливість ознайомитися з текстом та умовами договору та власноручно його підписала.
Судом ухвалено розглянути справу у заочному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у позові слід відмовити в повному обсязі за таких підстав.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтереси держави.
Так, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року роз'яснено судам, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що кредитний договір було вчинено під впливом обману зі сторони Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» та просить застосувати наслідки нікчемного правочину. Однак, позивач не надала будь-яких доказів того, що на момент укладення правочину ПАТ « АКТАБАНК » замовчував певні обставини та ввів позивача в оману.
Позивач посилається на статтю 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та зазначає, що споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві буд-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Разом з тим, підписуючи кредитний договір, позивач погодилася з його змістом та умовами, зокрема, і в частині визначення розміру процентів, які підлягають сплаті за користування кредитними коштами.
Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання умов договору недійсним, відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 гривень компенсувати за рахунок держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. О. Головін