Справа № 184/1842/21
Номер провадження 2/184/629/21
22 листопада 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання», -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі ј частини зі всіх видів його заробітку (доходу) на час її навчання, щомісяця, починаючи з моменту подачі цієї заяви до суду та до досягнення нею 23 років за умови продовження навчання.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав відзив на позов, в якому позовні вимоги позивача визнає частково в розмірі 1/6 частини. Посилається на те, що до 18 років, хоча йому було і матеріально тяжко у зв'язку з хворобою: гіпертонія, сахарний діабет 2 ступеня, хронічний піелоніфріт, моче-кам'яна хвороба, однак він все одно виплатив аліменти до виповнення донькою повноліття. У вересні 2021 року він поїхав по Україні в пошуках роботи. Перед поїздкою в добровільному порядку включно за вересень 2021 року, незважаючи, що повноліття доньки відбулось 03.09.2021 року, ним були сплачені аліменти в повному обсязі, в тому числі і передплата включно до кінця вересня 2021 року. Саме з проблемою зі здоров'ям його покинула дружина, втратив роботу, а тепер вимушений користуватись тимчасовими незначними заробітками та постійно знаходиться в пошуках роботи. У 2020 році перед розлученням з дружиною він продав автомобіль свого батька і кошти в розмірі 4 тис. доларів США передав дружині та доньці на майбутнє навчання доньки. На сімейній нараді був спільний договір, що цих коштів буде достатньою для навчання доньки, однак, як тепер вияснилось, ці кошти ними були витрачені на інші потреби. Він з розуміння ставиться до того, що навчання в м. Києві дорого обходиться, однак в розмірі 1/4 частини від свого доходу він не має можливості сплачувати аліменти, а тому погоджується на 1/6 частину від свого доходу.
Представник відповідача - ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, відзив відповідача підтримує в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач по справі - ОСОБА_2 має доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.4).
На даний час ОСОБА_1 навчається на денному відділенні Навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму з 15 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року. Вказана обставина підтверджується довідкою учбового закладу №131 від 02.09.2021р. (а.с.5).
Згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний (а.с.10).
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовні моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав :а виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аліментні зобов'язання між батьками і повнолітніми дітьми регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб стягнення аліментів (статті 199, 200, 201цьогоКодексу).
Враховуючи правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-1296цс15, при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми глави 16 СК України не встановлюють обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 зараз є повнолітньою, навчається на денній формі навчання на 2-му курсі, ніяких самостійних джерел доходу не має, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків на час навчання, знаходиться у важкому матеріальному становищі, відповідач по справі працює, будь-якої матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає, тому суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання. При цьому суд враховує ті обставини, що відповідач лише виплачував аліменти на утримання доньки за рішенням суду до її повноліття, є працездатною особою, має відповідний дохід; суд враховує і те, що відповідач має проблеми зі здоров'ям, в змозі виплачувати аліменти на утримання своєї доньки на час її навчання. Позивач також має скрутне матеріальне становище і потребує матеріальної допомоги від батька, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки на час її навчання або до досягнення нею 23 років в розмірі 1/6 частини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Зважаючи на викладене, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення.
У відповідності з ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, не сплатив вказане, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн..
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 180, 183, 198-200 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 141, 268, 273, 280, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) аліменти на її користь і на її утримання на час навчання в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 20 вересня 2021 року до 30 червня 2024 року включно та не більш ніж досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років за умови продовження навчання, щомісяця.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.11.2021р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш