03.11.2021 Єдиний унікальний номер 205/6888/21
Єдиний унікальний номер судової справи 205/6888/21
Номер провадження 2-а/205/85/21
03 листопада 2021 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання дій інспектора поліції незаконними, -
10 серпня 2021 року адвокат Бовкун А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративною позовною заявою до Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання дій інспектора поліції незаконними.
Позов обґрунтовано тим, що 03 серпня 2021 року інспектором 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нартенком Олександром Володимировичем винесено постанову серії ЕАО № 4581127 (далі - Постанова) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., а саме за те, що позивач, рухаючись біля будинку №3 по вул. Вокзальній на автомобілі «MERSEDES-BENZ GLK 350 4 MATIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , розмовляв по мобільному телефону, тримаючи його в руці.
Позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки дійсно розмовляв по мобільному телефон, але з застосуванням технічного пристрою, що дозволяє користуватися засобами зв'язку без допомоги рук, яким обладнаний його автомобіль. На підставі викладеного просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАО № 4581127 від 03.08.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, визнати дії інспектора лейтенанта поліції 3 батальйону 1 роти Нартенка Олександра Володимировича під час притягнення ОСОБА_1 до відповідальності незаконними.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, витребувано від відповідача матеріали адміністративної справи, за наслідками розгляду якої винесено постанову серії ЕАО № 4581127 від 03.08.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
11 жовтня 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції Марченко А.О. заперечував проти задоволення позову, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Також від відповідача надійшла заява, якою повідомлено, що виконати ухвалу суду, якою витребувано в Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції матеріали адміністративної справи, неможливо, оскільки процедура розгляду справи була зафіксована на нагрудний відео реєстратор інспектора, але відеозапис не збережено у зв'язку з закінченням терміну зберігання відеозаписів.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача - адвоката Бовкуна А.О. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Марченко А.О. письмово просив розглядати справу за його відсутності, у задоволенні позову відмовити.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Судом встановлено, що інспектором 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Нартенком О.В. 03 серпня 2021 року винесено постанову серії ЕАО № 4581127 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 2 статті 122 КУпАП, а саме за те, що водій ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу «MERSEDES-BENZ GLK 350 4 MATIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , користувався засобом зв'язку тримаючи його в руці, чим порушив п. 2.9.д. ПДР - користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (а.с. 12-14).
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.
Так, ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
Позивач заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, свою вину не визнає.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 2.9.д ПДР.
Відповідно до п. 2.9.д ПДР водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зазначає, що відповідачем доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не надано. Позивач заперечує проти користування мобільним телефоном, тримаючи його в руці, під час керування транспортним засобом MERSEDES-BENZ GLK 350 4 MATIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки даний автомобіль оснащений штатним технічним пристроєм, який дозволяє використовувати засоби зв'язку без допомоги рук «Bluetooth», тому необхідності тримати в руці мобільний телефон в нього не було. На підтвердження своїх доводів він надав копію акту виконаних робіт № 99063834 від 05 серпня 2021 року (а.с.18), відповідно до якого штатний блютуз автомобіля «MERSEDES-BENZ GLK 350 4 MATIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , працює справно.
Таким чином, на думку суду, встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення неможливо, будь-яких належних та допустимих доказів до вказаної постанови не додано.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів правомірності свого рішення, з доказів, наявних у матеріалах справи, не вбачається порушення позивачем п. 2.9. д ПДР, є правові підстави для часткового задоволення позову, а саме в частині скасування спірної постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Цей перелік є вичерпним.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо визнання дії інспектора лейтенанта поліції 3 батальйону 1 роти Нартенка Олександра Володимировича під час притягнення ОСОБА_1 до відповідальності незаконними не може бути задоволена судом.
Отже, суд задовольняє адміністративний позов ОСОБА_1 частково.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходив з наступного.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 764 грн.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції (а.с.1) позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 454 грн., який підлягає стягненню з відповідача на його користь.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката серед іншого складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою. Така допомога включає підготовку до розгляду в суді, збір доказів, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання такої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним зі: складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу не надано жодних доказів, тому суд відмовляє у стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 247, 251, 268 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 2, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 205, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання дій інспектора поліції незаконними - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4581127 від 03 серпня 2021 року, винесену інспектором лейтенантом поліції 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Нартенком Олександром Володимировичем за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.
В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г. Остапенко