24.09.2021 Єдиний унікальний номер 205/7396/21
24 вересня 2021 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Скрипник К.О., розглянувши матеріали, які поступили з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, працюючого керівником ПП «РОТОР», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 18662/04-36-04-05/13430357 від 13.08.2021 року, керівником ПП «РОТОР» ОСОБА_1 несвоєчасно подано до установи банку платіжне доручення на перерахування належного до сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно декларації за 2021 рік, строк сплати 13.05.2021 року, фактично сплачено 20.05.2021 року в сумі 3805,25 грн., чим порушено вимоги пункту 57.1 та 266.10 Податкового кодексу України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Пекній Т.В., вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, просила провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вважаю, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП з огляду на наступне.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладено всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст.245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП виражається в неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Судом встановлено, що акт про результати камеральної перевірки та акт про неявку особи не містять обов'язкових реквізитів, а саме дати їх складання та номеру, отже складені неналежно.
Відтак, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджена поза розумним сумнівом вина ОСОБА_1 , оскільки свідки події відсутні, відомості про те, що ОСОБА_1 був повідомленим належним чином про дану перевірку та складення протоколу - відсутні. ОСОБА_1 під час складання протоколу своїх пояснень не надавав, підписи його і у протоколі і у акті камеральної перевірки відсутні, доказів того, що ОСОБА_1 на час виявлення адміністративного правопорушення обіймав посаду у ПП «РОТОР» відсутні, копії наказу про прийняття на роботу та посадової інструкції відсутні, тому суд вважає, що один лише протокол, акт про результати перевірки, лист запрошення та акт про неявку посадової особи для підписання протоколу, не можуть бути достовірним свідченням того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Також, суддя приймає до уваги, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, але співробітники ГУ ДФС, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 7, п.8 ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя К.О.Скрипник