Ухвала
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 220/2107/20
провадження № 61-17658ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У 2021 році ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила поділити спільне майно подружжя, а саме два бортових причепа до вантажних автомобілів.
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 липня 2021 року, з урахуванням ухвали суду від 13 липня 2021 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано причеп бортовий синього кольору 1988 року випуску, марки ГКБ-8350, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , номер техпаспорта НОМЕР_3 ; причеп бортовий синього кольору 1988 року випуску, марки ГКБ-8350, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , номер техпаспорта НОМЕР_5 , придбані за договорами купівлі - продажу від 14 березня 2003 року, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний причеп, як на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на зазначений причеп, як на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 липня 2021 року скасовано повністю та ухвалено нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише
за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову
в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом першим частини четвертої статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Отже, справа № 220/2107/20 може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою
статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун