ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 листопада 2021 року Справа № 923/655/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 , м.Нова Каховка
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський", м.Нова Каховка
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області 22.12.1997), Сафонов О.А., адвокат (паспорт НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м.Києві 21.11.1997), ордер ХС № 55965 від 14.06.2021.
від відповідача: не з'явився
Позивач ОСОБА_1 , м.Нова Каховка Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський", м.Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів.
Ухвалою від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 15.06.2021.
Ухвалою від 17.05.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський" належним чином засвідчену копію протоколу від 06.03.2021 загальних зборів співвласників ОСББ "Таврійський".
На виконання вимог ухвали суду 11.06.2021 ОСББ "Таврійський" надано належним чином засвідчену копію протоколу від 06.03.2021 загальних зборів співвласників ОСББ "Таврійський".
В судовому засіданні 15.06.2021 оголошено перерву до 01.07.2021.
01.07.2021 позивачем подано до суду заяву про зміну та доповнення до позовної заяви.
В судовому засіданні 01.07.2021 оголошено перерву до 08.07.2021.
06.07.2021 від позивача надійшла заява про доповнення підстав позову.
Ухвалою від 08.07.2021 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про доповнення підстав позову (вх. № 5475/21 від 06.07.2021), запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду надати відзив з урахуванням заяви про доповнення підстав позову, позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву надати відповідь на відзив, відповідачу протягом десяти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення. Цією ж ухвалою залишено без розгляду заяву про зміну та доповнення до позовної заяви, подану позивачем до суду 01.07.2021 (вх. №2/1948/21); продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання поза межами встановленого ГПК України строку на 02.09.2021.
Ухвалою від 02.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 07.10.2021.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді Сулімовської М.Б. у період з 16.09.2021 по 13.10.2021 судове засідання, призначене на 07.10.2021, не відбулося.
Ухвалою від 21.10.2021 розгляд справи призначено на 10.11.2021.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, ухвала господарського суду від 17.05.2021р. про відкриття провадження у справі отримана уповноваженою особою відповідача 25.05.2021, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7300311563130, отже останній є належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
08.11.2021 позивачем подано заяву про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
В судове засідання з'явились позивач та його представник, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив.
При цьому судом враховано, що відповідач обізнаний про розгляд даної справи Господарським судом Херсонської області, заявою від 06.07.2021 просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
За приписами ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача та його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири загальною площею 60,6 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 .
Означене підтверджено Свідоцтвом про право власності на житло від 03.01.1995 (а.с.8).
На підставі рішення Новокаховської міської ради Херсонської області від 25.02.2016 №229 "Про перейменування вулиць міста Нова Каховка" (а.с.126), вулицю 60 років Радянської влади перейменовано на вул.Таврійська.
Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський".
Державна реєстрація ОСББ "Таврійський" здійснена 07.06.2016, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15011020000002311.
29.04.2016 установчими зборами об'єднання затверджено Статут ОСББ "Таврійський".
Як стверджує позивач, впродовж березня 2021 року статутними органами об'єднання прийнято управлінські рішення, результатом яких стало обрання нового голови правління ОСББ "Таврійський", а саме:
- 06.03.2021 проведено загальні збори співвласників та сформовано оновлений склад правління Об'єднання;
- 18.03.2021 на засіданні правління ОСББ із займаної посади звільнено голову правління ОСОБА_2 , головою правління ОСББ "Таврійський" обрано ОСОБА_3 (протокол №2 від 18.03.2021);
- 30.03.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 1005011070003002311 від 30.03.2021, яким змінено відомості про керівника Об'єднання.
Предметом оскарження даного позову є рішення Загальних зборів співвласників ОСББ "Таврійський", оформлене протоколом від 06.03.2021, яке, на думку позивача, прийнято із порушенням вимог чинного законодавства та Статуту Об'єднання.
Як слідує з матеріалів справи, 06.03.2021 відбулись Загальні збори співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський", на порядок денний якого було винесено наступні питання:
1) Обрання головуючого на загальних зборах та секретаря.
2) Висловлення недовіри діючому правлінню і голові правління ОСОБА_2 , визнання всіх їх юридичних дій неправомірними з 13.12.2020.
3) Обрання Правління об'єднання.
4) Вибори ревізорів.
За результатами зборів прийнято рішення:
1) Обрати головуючим на загальних зборах ОСОБА_3 , секретарем ОСОБА_4 та уповноважити їх підписати протокол.
2) Висловити недовіру діючому правлінню і голові правління ОСОБА_2 , визнати всі їх юридичні дії неправомірними з 13.12.2020.
3) Обрати в Правління об'єднання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
4) Обрати ревізорами ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України № 2866-III від 29.11.2001 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За змістом ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський", затвердженого установчими зборами об'єднання від 29.04.2016, органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання (п.1 розділу ІІІ).
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п.2 розділу ІІІ).
Згідно п.п.5, 6 розділу ІІІ, загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
У загальних зборах мають право участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
Суд зазначає, що визначений Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статутом ОСББ "Таврійський" порядок повідомлення фактично спрямований на вчинення ініціативною групою всіх можливих дій для своєчасного (завчасного) повідомлення усіх співвласників для забезпечення найбільш повної участі співвласників у зборах об'єднання.
Таким чином, обставини щодо вчинення дій, які в силу закону вважатимуться належним повідомленням співвласника про проведення загальних зборів ОСББ, у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ мають значення тоді, коли співвласник обґрунтовує позов тим, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів у встановленому законом порядку, йому не було відомо з інших джерел про проведення відповідних зборів, що унеможливило участь такого співвласника у загальних зборах ОСББ, чим позбавлено його права на участь в управлінні об'єднанням відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Окрім того, ч.6 ст.10 Закону України Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п.11 розділу ІІІ Статуту Об'єднання передбачено обов'язкове оприлюднення рішення загальних зборів шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку, а у інших випадках, в т.ч. при обранні членів правління - доведення до відома співвласників під розпис або надсилання поштою (рекомендованим листом).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ініціювання скликання Загальних зборів у порядку, встановленому Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статутом Об'єднання здійснено не було; позивача не було повідомлено про місце, час їх проведення, а також питання порядку денного, так само, не було повідомлено про прийняті Загальними зборами рішення.
Водночас, відповідач наведені позивачем обставини в цій частині не спростував, доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення Загальних зборів, питання порядку денного та рішення, ухваленого за результатами Зборів, не надав.
Таким чином, відповідачем не спростовано обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 р. № 417-VІІІ, цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Статтею 1 даного Закону визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі співвласник) - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Предметом регулювання цього Закону, відповідно до статті 2, є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Згідно ст. 4 вказаного Закону, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Пунктами 2, 5, 7 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону № 417-VІІІ визначено, що співвласники мають право: брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Відповідно до розділу V Статуту ОСББ "Таврійський", співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; вимагати від статутних органів захисту своїх прав тощо.
За наведеного суд констатує, що Загальні збори ОСББ "Таврійський", що відбулись 06.03.2021, скликані та проведені із порушенням ч.4 ст.6, ч.ч.3, 6 ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п.5 розділу ІІІ Статуту Обєднання.
Таким чином, суд визнає порушення відповідачем вимог наведених вище правових норм в частині неповідомлення позивача про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський", що також має наслідком порушення його прав як співвласника багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 , встановлених статтею 6 Закону України № 417-VIII від 14.05.2015 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", положеннями Статуту.
Вказані порушення є достатньою та самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів від 06.03.2021.
Окрім того, за приписами ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Відповідно до ч.17 ст.6 Закону, у разі створення об'єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об'єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.
Порядок проведення та скликання установчих зборів визначено в ст.6 означеного Закону, а саме, скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 №417-VІІІ передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Згідно з ст.10 вказаного Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75% загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини 2 цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною 6 цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів. Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 ч. 2 цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду. Рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. За рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під'їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75% загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 №203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 083/27528) встановлена форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно затвердженої форми протоколу, у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку, який є єдиним письмовим документом, кожне рішення по порядку денному зборів засвідчується підписом співвласника або його представника із зазначенням результату його голосування ("за", "проти", "утримався"). Після чого наводяться підсумки голосування щодо кожного рішення порядку денного, а також висновок щодо рішення - прийняте або не прийняте.
У протоколі має бути зазначено кількість осіб (співвласників), які взяли участь у зборах, із зазначенням загальної площі їх квартир та/або нежитлових приміщень.
Кожна сторінка протоколу зборів підписується з зазначенням прізвищ та ініціалів осіб, що склали протокол.
Додатками до протоколу зборів можуть бути в разі проведення письмового опитування листки письмового опитування, заповнені відповідно до вимог абзацу четвертого частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пронумеровані та прошнуровані, із зазначенням кількості аркушів.
Відповідно до п.п.7-10 Статуту ОСББ "Таврійський", кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартир або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення загальних зборів приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом членів правління.
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Як слідує з протоколу Загальних зборів співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський" від 06.03.2021, голосування за питання порядку денного проводилося за кожним багатоквартирним будинком окремо, а саме:
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 2745,2 кв.м.; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 32 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею - 1431,1 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 0 осіб.
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 1568,1 кв.м.; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 35 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею - 1526,7 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 0 осіб.
Предметом дослідження у даному спорі є результати голосування багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , співвласником квартири в якому є позивач ОСОБА_1 .
Так загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 2761,3 в.м.; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 11 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею - 558,4 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 15 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 794,9 кв.м.
Відповідно протоколу щодо голосування з питань порядку денного зборів співвласниками квартир будинку АДРЕСА_3 (а.с.65-84), за підсумками голосування: "за" - 26 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить - 1353,3 кв.м.; рішення прийнято.
Разом з тим, суд не погоджується з визначеними у протоколі результатами голосування співвласниками квартир будинку АДРЕСА_3 , оскільки загальна кількість голосів "за" складає 49% (замість належних 50%) від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень (1353,3 кв.м. х 100% : 2761,3 кв.м.).
Більш того, як слідує з матеріалів справи, відповідно до листка письмового опитування до протоколу загальних зборів від 06.03.2021 (а.с.98), в голосуванні взяла участь власник квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 72,6 кв.м., ОСОБА_13 , документ, що підтверджує право власності на квартиру - Договір купівлі-продажу ННІ 364837 від 17.05.2019.
Водночас, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №263327232 від 25.06.2021 (а.с.140-141), власником означеної квартири з 20.06.2019 є ОСОБА_14 , на підставі Договору купівлі-продажу №629 від 20.06.2019.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
За таких обставин, ОСОБА_13 в силу вказаних положень закону не могла вважатися власником квартири АДРЕСА_8 загальною площею 72,6 кв. м. станом на дату прийняття спірного рішення на загальних зборах 06.03.2021.
Також, відповідно до листка письмового опитування від 06.03.2021 (а.с.105), в голосуванні брав участь власник квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 50,2 кв.м., ОСОБА_15 , документ, що підтверджує право власності на квартиру - Свідоцтво про право власності №585 від 25.10.1994.
Проте, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №263327443 від 25.06.2021 (а.с.142-143), загальна площа вказаної квартири складає 53,1 кв.м.; співвласниками квартири є ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.12.2019 №661/2963/19. В той час як власник квартири ОСОБА_15 (а не ОСОБА_18 , як зазначено в листку опитування) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 (а.с.139). Таким чином, останній не міг приймати участь в голосуванні на загальних зборах 06.03.2021.
За наведеного суд констатує, що вирішальні голоси означених осіб (загальна площа квартир яких складає 53,1 + 76,3 = 129,4 кв.м.) до розрахунку результатів голосування включені безпідставно.
Таким чином, з питань порядку денного від будинку АДРЕСА_3 на зборах голосувало 24 особи із загальною площею житла 1228,5 кв.м., що складає 44,3% (1223,9 кв.м. х 100% : 2761,3 кв.м.), а визначені в протоколі результати голосування не відповідають дійсності, отже рішення не прийнято.
За наведених обставин, з урахуванням встановлених в процесі розгляду даної справи порушень вимог чинного законодавства України щодо скликання та проведення голосування на Загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський" від 06.03.2021, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову та визнання недійсним і скасування рішення, оформленого протоколом від 06.03.2021.
Статтею 55 Конституції України встановлено право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку.
Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до приписів ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/16039/16).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту наведених норм вбачається, що право на позов в особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються.
Отже, навіть у разі обґрунтованого і підставного позову, але у разі, коли жодне право особи, яка звернулась із позовом, не порушене і не оспорюється, то правових підстав для задоволення такого позову немає.
Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18).
За вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
За положеннями ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду, доказування і подання доказів та визначені критерії належності і допустимості доказів.
Виходячи із змісту статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Отже, враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулась, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
У свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №1-10/2004).
Конституційний Суд в рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив: "поняття "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст". Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав.
Європейський Суд з прав людини також не раз висловлювався, що право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є "спір" про "право", реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Швеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (Ул'янов проти України).
Згідно правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.06.2018 у справі №753/133/17, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, підставою для пред'явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Зазначена правова позиція відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 (провадження № 12-26гс18).
У постанові Верховного Суду по справі № 910/1421/20 від 03.12.2020 зазначено наступне: "З оскаржуваних позивачкою судових рішень у цій справі вбачається, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі також керувалися зазначеними висновками, які є сталою судовою практикою. При цьому суди послалися на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов'язаних з діяльністю Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об'єднання, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17, а саме: про те, що вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює."
Отже, наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами господарського судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Суд наголошує, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення загальних зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на зборах.
Так, процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням провомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування. Таким чином, свідченням незаконності прийняття зборами рішення є недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування.
В даному аспекті суд враховує, що внаслідок недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників багатоквартирних будинків про проведення загальних зборів були безпосередньо порушені права позивача ОСОБА_1 на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу питань порядку денного. У зв'язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої права, як співвласник будинку.
Окрім того, внесення до протоколу голосування співвласників будинку АДРЕСА_3 неправдивих відомостей призвело до спотворення результатів голосування з питань порядку денного на загальних зборах від 06.03.2021.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.
При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн. на підставі квитанції №55757763 від 07.05.2021.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ч.8 ст.129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги №277 від 07.05.2021 з Додатком №1 до договору (який свідчить про отримання адвокатом коштів в розмірі 5000,00 грн. в якості оплати послуг), Акт від 04.10.2021 приймання-передачі послуг за Договором №277 від 07.05.2021 з детальним описом наданих послуг.
Згідно акту наданих послуг від 04.10.2021, адвокатом було надано, а клієнтом прийнято послуги на суму 5000,00 грн. згідно детального опису наданих послуг.
За приписами ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст.126 ГПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доказів не співмірності заявлених витрат до суду не було надано, тому суд приймає докази позивача та покладає на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський" (код ЄДРПОУ 40542731, 74905, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Таврійська, буд.3), оформлене протоколом від 06.03.2021.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Таврійський" (код ЄДРПОУ 40542731, 74905, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Таврійська, буд.3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_10 ) - 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 24.11.2021.
Суддя М.Б. Сулімовська