Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2021 р.Справа № 922/1878/21
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод", м. Кривий Ріг, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ,
до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 43340,00 грн.
за участю представників:
не з'явились.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод", м. Кривий Ріг, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором № 143/219-85 про надання послуг від 05.09.2019, в розмірі 43340,00 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1878/21. Розгляд справи № 922/1878/21 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
04.06.2021 відповідачем, через канцелярію суду надано відзив на позов (вх. № 13161), в якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається на те, що послуги за договором № 143/219-85 від 05.09.2019 надані відповідачем вчасно і якісно. Що стосується недоліків наданих послуг, про які зазначає у позові позивач, то 18.12.2020 відповідач листом за № 2-15-1061к надіслав на адресу позивача свої відповіді на зауваження Міндовкілля, але станом на сьогодні так і не одержав повідомлення від позивача про їх надіслання до Міністерства. Зазначає, що у зв'язку з тим, що листування з Міністерством стосовно реєстрації Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин здійснювалось безпосередньо позивачем, вказані відповіді на зауваження були надіслані відповідачем на його адресу. Крім того, звертає увагу, що договором передбачалося лише проведення вибіркової інвентаризації. Всі рішення, які не стосуються додаткових джерел утворення та викидів повинні бути прийняті по звіту, розробленому ПрАТ «УкрНДІОГаз». Вимога до ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» з боку ТОВ «ЛМЗ» беззаперечно дотримуватись в роботі звіту ПрАТ «УкрНДІОГаз» була підтверджена на нараді представників ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» і ТОВ «ЛМЗ», яка проводилась в липні 2020 року та закріплена протоколом наради. Фахівцями ДГІ «УкрНТЦ «Енергосталь» було запропоновано, окрім роботи по проведенню вибіркової інвентаризації, провести додаткову роботу по уточненню даних, що наведені в звіті ПрАТ «УкрНДІОгаз» і викликали сумніви. Однак, спеціалістами ТОВ «ЛМЗ» пропозиції по уточненню матеріалів звіту ПрАТ «УкрНДІОГаз» були відкинуті, запропоновано додати в інвентаризацію тільки дані, що стосуються додаткових джерел утворення та викидів, а при розробці документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, параметри існуючих джерел викидів прийняті у відповідності до звіту ПрАТ «УкрНДІОГаз» без будь-яких коригувань. Таким чином, при виконанні роботи фахівці ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» дотримувались вимог позивача - ТОВ «ЛМЗ», а саме всі рішення, які не стосуються додаткових джерел утворення та викидів були прийняті по звіту, розробленому ПрАТ «УкрНДІОГаз».
Ухвалою суду від 20.07.2021 суд перейшов до розгляду справи № 922/1878/21 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням сторін. Призначив підготовче засідання на 11.08.2021 о 12:30 год.
Ухвалою господарського суду від 11.08.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов, унормованих ст. 168 ГПК України, доказів на підтвердження викладених у поясненнях обставин та доказів направлення копії останніх учасникам справи протягом п'яти днів з дня вручення відповідної ухвали та отримання копій позовної заяви. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 20 жовтня 2021 року.
У строки, визначені ухвалами суду від 20.07.2021 позивач відповіді на відзив на позов суду не надав.
Третьою особою також не було виконано вимог ухвали суду від 11.08.2021 щодо надання суду письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов, унормованих ст. 168 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1878/21 до судового розгляду по суті на 20.10.2021 о 10:30 год.
Протокольними ухвалами від 20.10.2021, 10.11.2021, враховуючи неявку представника позивача, у судових засіданнях оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.
У судове засідання 17.11.2021 представник позивача повторно не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не надав.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічну підставу залишення позову без розгляду містить п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт не з'явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, заяв від позивача про розгляд справи за його відсутністю до суду ані 20.10.2021, ані 10.11.2021, ані 17.11.2021 не надходило, проте останній свого представника в дані судові засідання не направив та про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки у даній справі позивач не подав до суду ані заяву про розгляд справи за його відсутності, та не повідомив суд про неявку та про поважність причини такої неявки, то у суду не має передбаченої процесуальним законом можливості розгляду позовних вимог (ч. 4 ст. 202 ГПК України).
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 у справі № 916/81/17.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, вказав, що норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки але був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Окрім цього, відповідно до ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з початку розгляду справи по суті.
Як свідчать матеріали справи, визначений даною нормою строк розгляду справи № 922/1878/21 по суті, закінчується 20.11.2021.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Відтак, суд зобов'язаний залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
З огляду на викладене та враховуючи те, що позивач в судові засідання 20.10.2021, 10.11.2021, 17.11.2021 не з'явився та не повідомив про причини неявки, за відсутності клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а також зважаючи на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України), позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод" підлягає залишенню без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Відповідна правова позиція щодо залишення позову без розгляду, в разі повторної неявки позивача у судове засідання, викладена у Постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц.
Ч. 2 ст. 226 ГПК України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
При цьому, вирішуючи питання про повернення судового збору з бюджету, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Отже, судовий збір, сплачений за подання позову у даній справі поверненню не підлягає.
Відповідно ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, 232-235 ГПК України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод", м. Кривий Ріг, до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором № 143/219-85 про надання послуг від 05.09.2019, в розмірі 43340,00 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку встановленому ст. ст. 255, 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 22.11.2021.
Суддя Р.М. Аюпова