Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3773/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Великих і К", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 171200,80 грн.
за участю представників:
позивача - Владимир Я.В., за самопредставництвом;
відповідача - не з'явився.
Позивач - Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Великих і К", м. Харків, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 171200,80 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3773/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.10.2021 об 11:15 год.
У судових засіданнях 13.10.2021, 03.11.2021 оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.
У судовому засіданні 17.11.2021 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 17.11.2021 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду у зв'язку з тим, що відповідач за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відсутній.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Присутній в судовому засіданні 17.11.2021 представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 17.11.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.2021 № 272629990 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 площею 0,0692 га припинене 17.06.2020 на підставі акту-приймання передачі земельної ділянки до земель запасу міста № 203/20 від 09.06.2020.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2021 № 272630446 право власності на нежитлову будівлю літ. «Е1-2» загальною площею 456,3 кв.м по вул. Університетській, 16 у м. Харкові з 07.09.2018 зареєстроване за ТОВ Фірмою "Великих і К" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2008 № б/н.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2020 № НВ-0006163002020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16 у м. Харкові сформована.
Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради 31.08.2021 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ Фірма "Великих і К" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 по вул. Університетській, 16 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, право власності на яку зареєстровано за відповідачем.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 14.12.2020 № НВ-0006163002020 про земельну ділянку по вул. Університетській, 16 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:01:003:0014) площа вказаної земельної ділянки складає 0,0692 га.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Університетській, 16 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:01:003:0014) від 10.12.2020 № 6253, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,0692 га.
Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:01:003:0014) площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16 у м. Харкові частково огороджена, на території земельної ділянки розташована нежитлова будівля літ. «E1-2», право власності на яку зареєстроване за ТОВ Фірма "Великих і К".
Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16 у м. Харкові використовується ТОВ Фірма "Великих і К" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «E1-2» під ресторан «Чайхана» та самочинно побудованої тимчасової споруди під літній майданчик.
ТОВ Фірма "Великих і К" набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.
Враховуючи вищенаведене, відповідач - ТОВ Фірма "Великих і К", у період з 01.07.2020 по 31.08.2021, не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Університетській, 16 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати - 171200,80 грн. (розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства).
Вищевказані обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до суду з відповідним позовом до ТОВ Фірма "Великих і К".
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, норма ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству, а саме право власності на нежитлову будівлю літ. "Е1-2" загальною площею 456,3 кв.м. по вул. Університетській, 16, у м. Харкові належним чином було зареєстроване за відповідачем у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.
Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача, як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків, є саме делікт - правопорушення.
Зокрема, ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.
Проте, протягом періоду з 01.07.2020 по 31.08.2021 між сторонами не було укладено жодних договорів.
Також, у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися, як бездоговірні та безделіктні.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.
Зокрема, ч. 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.
З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою загальною площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16, у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:01:003:0014).
Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності за нежитлову будівлю за вказаною адресою.
При цьому, відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.
Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16, у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:01:003:0014) є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.
Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача, за рахунок їх несплати позивачеві.
Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.07.2020 по 31.08.2021, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.
Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання).
За розрахунком позивача за період з 01.07.2020 по 31.08.2021 розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача становить 171200,80 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.
Як вбачається із розрахунку позивача, останній здійснювався на підставі наступного.
Позивачем було надано до суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16, у м. Харкові від 10.12.2020 № 6253, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Відповідно до п. 2.6. Положення “Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові”, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення) встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.
Пунктом 2.6. Положення встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.
Так, у разі строку оренди від 1 до 10 років застосовується відсоток від орендної плати, який становить - 100%.
В даному випадку, договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16, у м. Харкові у період з 01.07.2020 по 31.08.2021 не укладався (не перевищує 10 років), строки позовної давності також не перевищують 10 років, внаслідок чого застосована вихідна ставка у розмірі 100%.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2020 № НВ-0006163002020 земельна ділянка площею 0,0692 га по вул. Університетській, 16, у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:01:003:0014 знаходиться у комунальній власності. Цільове призначення - 03.08.; форма власності - комунальна; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що розрахунок позивача складено з урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2020 № 6253.
Відповідно до листа Головного Управління ДПС у Харківській області № 15290/5/20-40-04-03-11 від 17.06.2021 ТОВ Фірма "Великих і К", у 2020 році сплачено 319257,84 грн., тобто в місяць 29023,44 грн. орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер: 6310136300:01:003:0014), та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 16.
Розмір безпідставно збережених ТОВ Фірма "Великих і К" коштів, розрахований, як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, становить:
235073,82 грн. - 174140,64 грн. = 60933,18 грн.
Таким чином, розрахунок безпідставно збережених ТОВ Фірма "Великих і К" коштів у розмірі орендної плати за період з 01.07.2020 по 31.12.2020 складає 60933,18 грн.
Відповідно до листа Головного Управління ДПС у Харківській області № 15290/5/20-40-04-03-11 від 17.06.2021 ТОВ Фірма "Великих і К", у 2021 році сплачено 203164,14 грн. орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер: 6310136300:01:003:0014), та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 16.
Розмір безпідставно збережених ТОВ Фірма "Великих і К" коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, становить:
313431,76 грн. - 203164,14 грн. = 110267,62 грн.
Таким чином, розрахунок безпідставно збережених ТОВ Фірма "Великих і К" коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.08.2021 складає 110267,62 грн.
Отже, ТОВ Фірма "Великих і К" зберегло кошти за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати за період з 01.07.2020 по 31.08.2021 у сумі 171200,80 грн.
Суд також зауважує, що у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19, № 922/2417/19, а також від 09.09.2020 у справі № 922/2843/19 стягнення безпідставно збережених коштів міською радою проводилося на підставі розрахунків, здійснених із застосуванням усіх коефіцієнтів та їхніх значень, наведених у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.
Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.
Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Крім того, згідно з ч. ч. 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування ст. 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Нормативна грошова оцінка земель - є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Аналогічна позиція була викладена в постанові КГС ВС від 29.05.2020 по справі № 922/2843/19.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, належних на праві власності останньому, є сформованою, оскільки їй присвоєно кадастровий номер 6310136300:01:003:0014.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 171200,80 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.07.2020 по 30.08.2021 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Великих і К" (61017, м. Харків, вул. Університетська, 16, код ЄДРПОУ 25180233) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200; номер рахунку (ІВАN): UA958999980314080611000020002; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 171200,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Великих і К" (61017, м. Харків, вул. Університетська, 16, код ЄДРПОУ 25180233) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986; Банк: ДКСУ м. Київ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2568,01 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Великих і К" (61017, м. Харків, вул. Університетська, 16, код ЄДРПОУ 25180233).
Повне рішення складено 22.11.2021.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3773/21