18 жовтня 2021 рокуСправа № 921/162/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 (вх. №5966 від 20.07.2021)
у справі №921/162/21
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства
за участю учасників судового процесу:
від заявника: Філь Б.М. - представник,
від боржника: не з"явився,
арбітражний керуючий: Шимечко А.Я.
Учасникам судового процесу оголошено склад суду.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
У судовому засіданні 18.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Встановив:
23 березня 2021 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 29.03.2021 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 19.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.04.2021 відкрито провадження у справі №921/162/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №738 від 08.04.2013).
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 19.04.2021 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
20.07.2021 Акціонерне товариство АКБ "Львів" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог до боржника ОСОБА_1 в сумі 368 240,57 грн та 4540,00 грн судового збору (вх. №5966).
Ухвалою суду від 10.08.2021 заяву АТ АКБ "Львів" про визнання кредиторських грошових вимог залишено без руху, для усунення недоліків.
31.08.2021 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява (вх. №7088) АТ АКБ "Львів", зі змісту якої вбачається, що заявником усунуто недоліки заяви, які визначено в ухвалі про залишення заяви без руху від 10.08.2021.
Ухвалою суду від 02.09.2021 прийнято заяву Акціонерного товариства АКБ "Львів" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 368 240,57 грн та 4540,00 грн судового збору (вх. №5966) у справі №921/162/21 до розгляду та призначено судове засідання на 16.09.2021, яке відкладено на 07.10.2021 та на 18.10.2021 з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
Заявник в судове засідання 18.10.2021 з"явився, підтримав заяву та письмові пояснення (вх. № 8251 від 07.10.2021 ) подані, відповідно до вимог саттті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в яких вказує, що зважаючи на наявність Договору іпотеки, вимоги АТ АКБ "Львів є забезпеченими і мали б бути погашені за рахунок коштів , одержаних від реалізації іпотечного майна. АТ АКБ "Львів від забезпечення не відмовляється.
Зокрема, в письмових поясненнях заявник зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "АКБ "Львів" становить 351 079,18 грн, які просить визнати як забезпечені Договором іпотеки.
Представник боржника в судове засідання 18.10.2021 не з"явився.
Керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я. в судове засідання 18.10.2021 з"явився, підтримав повідомлення про результати розгляду грошових вимог ( вх. № 6273 від 30.07.2021), в яких вимоги АТ АКБ "Львів" визнає у розмірі 348 081,50 грн, як забезпеченого кредитора.
Судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, боржник не позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної заяви у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено наступне:
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
20.07.2021 Акціонерне товариство АКБ "Львів" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог до боржника ОСОБА_1 в сумі 351 079,18 грн та 4540,00 грн судового збору (вх. №5966 ), з врахуванням письмових пояснень (вх. № 8251 від 07.10.2021).
Із заяви вбачається, що 17.07.2020 між Акціонерним товариством АКБ "Львів" (як, Банком ) та ОСОБА_1 (як, Позичальником) укладено кредитний договір №10677/119/2020, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 340 000,00 грн на умовах його цільового використання , забезпеченості, строковості, платності та повернення в термін до 16.07.2030 (п.1.1 Договору).
Кредит надається Позичальнику для поточних потреб ( п.1.2 Договору).
Згідно п.1.3 Договору, видача Банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково на поточний рахунок Позичальника після укладення договорів для забезпечення виконання зобов"язань за цим Договором.
Датою видачі кредиту є день списання коштів з позичкового рахунку (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору, Позичальник зобов"язався належним чином виконувати взяті на себе за цим договором зобов"язання щодо умов і порядку повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати інших платежів, обумовлених цим договором.
Позичальник зобов"язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього ( п.3.1 Договору).
Пунктами 3.3, 3.4 Договору визначено, що за користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі, порядку та відповідно до умов цього Договору. Розмір процентів , які підлягають сплаті за цим договором, є змінним і визначається у порядку та відповідно до умов цього договору.
Позичальник виконує свої зобов"язання з повернення кредиту, сплати комісій, процентів, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі та/або вносить готівкою в касу Банку на відповідний рахунок (п. 3.6 Договору).
Умовами договору, зокрема п.4.1 встановлено, що повернення суми кредиту здійснюється частинами, шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі, в терміни та в порядку згідно Графіку погашення заборгованості, наведеного у Додатку 1 до цього договору, який є невід"ємною частиною цього договору, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі процентної ставки щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця за які нараховані проценти, до дня повернення кредиту. Проценти нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості по кредиту, за методом "факт/360" з дати видачі кредиту по дату повернення кредиту Позичальником періодами з першого по останнє число місяця. При нарахуванні процентів враховується день видачі та не враховується день погашення кредиту (п.5.1, п.5.2 Договору).
Згідно п. 8.2 Договору, виконання зобов"язань за цим Договором забезпечується зокрема, але не виключно - іпотекою згідно з договорами забезпечення , які укладені Банком з відповідними контрагентами.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань (п. 9.1 Договору).
Даний Кредитний договір підписаний сторонами.
Також, між Акціонерним товариством АКБ "Львів" (як, Банком ) та ОСОБА_1 (як, Позичальником) укладено та підписано Додаток №1 "Детальний розпис загальної вартості платежів та визначення сукупної вартості Кредиту і реальної відсоткової ставки".
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Як визначено статтею 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Як слідує з матеріалів заяви, на виконання умов Кредитного договору АТ АКБ "Львів" надано, а ОСОБА_1 отримано кредит у розмірі 340 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 429149 від 17.07.2020 та банківськими виписками.
Проте, ОСОБА_1 припинила здійснювати повернення наданих АТ АКБ "Львів" кредитних коштів.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Всупереч умов Кредитного договору Боржником - ОСОБА_1 порушено Графік патежів, у зв"язку з чим виникла заборгованість перед АТ АКБ "Львів" за кредитом у розмірі 351 079,18 грн, з яких 333 093,08 грн - заборгованість за кредитом, 17 986,10 грн заборгованість за відсотками.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене та перевіривши розрахунок АТ АКБ "Львів" щодо заборгованості по Кредитному договору, суд вважає вірно обрахованою, обґрунтованою та підтвердженою належними доказами є заборгованість ОСОБА_1 перед АТ АКБ "Львів" у розмірі 351 079,18 грн.
Отже, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами АТ АКБ "Львів" відносно боржника ОСОБА_1 сума заборгованості становить 351 079,18 грн.
За змістом статті 1 КУзПБ забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Як визначено статтею 574 Цивільного кодексу України , застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Статтею 575 Цивільного кодексу України передбачено, що Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення ( стаття 576 Цивільного кодексу України).
Так, 17.07.2020 між Акціонерним товариством АКБ "Львів" , як Іпотекодержатель та ОСОБА_1 , як Іпотекодавець укладено договір іпотеки, відповідно умов якого іпотекою за даним Договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з умов Кредитного договору №10677/119/2020 та додатків до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_1 , відповідно до якого Іпотекодержатель надав Позичальнику кредит у сумі 340000,00 грн, який Позичальник зобов"язується повернути в термін до 16.07.2030, зі сплатою процентів в розмірі , порядку та на умовах передбачених Кредитним договором ( п.1.1. Договору іпотеки).
Пунктом 1.3 Договору іпотеки, сторони домовились, що Іпотекодавець з метою забезпечення виконання своїх зобов"язань перед Іпотекодержателем, викладених у Основному зобов"язанні, передає в іпотеку належне їй на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі - продажу нерухомого майна, а саме - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого Іваненко О.С., приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 13.04.2016 за реєстровим № 1155. Опис предмета іпотеки - однокімнатна квартира, загальною площею 37,1 кв. м.. житловою площею - 18,1 кв.м.
Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 720 320,00 грн (п.1.4 Договору іпотеки).
Законом України "Про заставу " визначаються основні положення про заставу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" , застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права, а також майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення (стаття 4 Закону України "Про заставу").
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 583 Цивільного кодексу України вказано, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у частині 2 статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель), та статті 1 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Чинний ЦК України та Закон України "Про заставу" не містять визначення поняття майнового поручителя. Зміст такого поняття розкриває стаття 1 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою майновий поручитель особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання (частина третя статті 3 Закону України "Про заставу").
Право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Аналогічні положення також передбачено частинами п'ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку", в яких зазначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 589 Цивільного кодексу України).
Аналогічне положення містить стаття 19 Закону України "Про заставу".
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв'язку зі зверненням на нього стягнення заставодаводержателем (іпотекодержателем) відповідне забезпечувальне зобов'язання припиняється (абзац 5 статті 28 Закону України "Про заставу", абзац 3 частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку").
Отже, за наведеними вище положеннями законодавства заставодержатель (іпотекодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом). Виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.
У справі про банкрутство кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації за наслідком якої з дотриманням вимог КУзПБ застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними.
Тлумачення абзацу третього частини 2 статті 45 КУзПБ у взаємозв'язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України "Про іпотеку" та статей 12, 19, 28 Закону України "Про заставу" свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).
Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації.
Застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог КУзПБ.
Правовий висновок викладено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.02.2021 у справі №904/1360/19.
Як визначено статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
В судовому засіданні 18.10.2021 представник заявника підтримав письмові пояснення (вх. № 8251 від 07.10.2021 ) подані, відповідно до вимог саттті 45 Кодекс України з процедур банкрутства, в яких вказує, що зважаючи на наявність Договору іпотеки, вимоги АТ АКБ "Львів є забезпеченими і мали б бути погашені за рахунок коштів , одержаних від реалізації іпотечного майна. АТ АКБ "Львів від забезпечення не відмовляється.
Отже, зазначені вимоги є забезпеченні Договором іпотеки.
Грошові вимоги, зазначені в заяві є повністю неоплаченими Боржником, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.
Боржник визнає наявну заборгованість.
Також, керуючим реструктуризацією Шимечко А.Я. розглянуто кредиторські грошові вимоги, визнано вимоги АТ АКБ "Львів" у розмірі 348 081,50 грн, як забезпеченого кредитора, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських вимог ( вх. № 6273 від 30.07.2021).
З огляду на обґрунтованість вимог АТ АКБ "Львів " вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно до приписів ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання АТ АКБ "Львів " як забезпеченим кредитором.
Враховуючи вищенаведене, з врахуванням правових висновків Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, суд вирішив визнати грошові вимоги Акціонерного товариства АКБ "Львів " у розмірі 4540,00 грн - 1 черга задоволення, 351 079,18 грн - окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства АКБ "Львів", що забезпечені іпотекою та окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави відповідно до договору застави та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 4540,00 грн сплачені меморіальним ордером №361146 від 12.07.2021 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (перша черга).
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 233, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,
1. Заяву Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 (вх. №5966 від 20.07.2021) у справі №921/162/21, задовольнити.
2. Окремо внести до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" в сумі 351 079,18 грн, що забезпеченні іпотекою.
3. Окремо внести до Реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
4. Витрати на оплату судового збору в розмірі 4 540,00 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
5. Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
Кредитору: Акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул. Сербська, 1, м. Львів,
Боржнику: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
Керуючому реструктуризацією: Шимечку Андрію Ярославовичу , вул.Копичинецька, 124 Є, м. Чортків, Тернопільська область.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена.
Ухвалу підписано "24" листопада 2021 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційні сторінці Господарського суду Тернопільської області - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець