вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову в забезпеченні позову
24.11.2021 Справа № 917/247/20
Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши заяву Державного підприємства “Державна Новогалещинська біологічна фабрика” про забезпечення позову у справі за позовом
Державного підприємства “Державна Новогалещинська біологічна фабрика”
до Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області,
Державного кадастрового реєстратора Козельщинського відділення ГУ ДГК у Полтавській області Тристан Інни Григорівни
Державного кадастрового реєстратора Козельщинського відділення ГУ ДГК у Полтавській області Лашко Мирослави Михайлівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра - Макс" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Тельмана, 28).
про визнання права постійного користування
Державне підприємство “Державна Новргалещинська біологічна фабрика” звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Державного кадастрового реєстратора Козельщинського відділення ГУ ДГК у Полтавській області Лашко Мирослави Михайлівни, Державного кадастрового реєстратора Козельщинського відділення ГУ ДГК у Полтавській області Тристан Інни Григорівни, треті особа які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Терра - МАКС", Козельщинська селищна рада, в якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд визнати право постійного користування за Державним підприємством “Державна Новогалещинська біологічна фабрика” на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987 площею 2,0 га, 5322084900:00:001:098 площею 2,0 га, 5322084900:00:001:0989 площею 289,0 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842 площею 293 га та знаходиться в адміністративних межах Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області.
23.11.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 12979), в якій просить забезпечити позов:
- шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості або зміни до відомостей щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988, 5322084900:00:001:0989;
- шляхом заборони третій особі - Козельщинській селищній раді приймати рішення про розпорядження спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988 та 5322084900:00:001:0989, а саме: рішення про їх поділ або об'єднання, передачу у власність або користування, продаж прав оренди на земельних торгах (аукціонах).
- шляхом заборони Державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які здійснюють реєстраційні дії на території Полтавської області, вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988 та 5322084900:00:001:0989.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі № 917/1132/19 повністю задоволені позовні вимоги Державного підприємства “Державна Новогалещинська біологічна фабрика”, визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 293 гектари, кадастровий номер 5322084900:00:001:0842, яка сформована за рахунок поділу площі земельної ділянки кадастровим номером 5322084900:00:00:0504, та знаходиться в адміністративних межах Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області за Державним підприємством Державна Новогалещинська біологічна фабрика (код ЄДРПОУ 30031326). Рішення набрало законної сили 12.01.2021.
Проте, незважаючи на набрання законної сили рішенням у справі № 917/1132/19, 30.03.2021 державним кадастровим реєстратором Тристан Інною Григорівною до Державного земельного кадастру внесені відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988, яка була сформована шляхом поділу та за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842, право постійного користування на яку визнано за позивачем рішенням від 09.12.2020 у справі № 917/1132/19.
30.03.2021 державним кадастровим реєстратором Тристан Інною Григорівною до Державного земельного кадастру внесені відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 1322084900:00:001:0987, яка була сформована шляхом поділу та за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842, право постійного користування на яку визнано за позивачем рішенням від 09.12.2020 у справі N 917/1132/19.
30.03.2021 державним кадастровим реєстратором Тристан Інною Григорівною до Державного земельного кадастру внесені відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 289,00 га з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989, яка також була сформована шляхом поділу та за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842, право постійного користування на яку визнано за позивачем рішенням від 09.12.2020 у справі N 917/1132/19.
Як вважає, позивач, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842, право постійного користування на яку визнано за позивачем рішенням у справі N 917/1132/19, на три нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988 та 5322084900:00:001:0989 підтверджується листом відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.03.2021 N 93/108-21.
Зазначені дії відповідача щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842 та формування за її рахунок трьох нових земельних ділянок, які є предметом позову у даній справі, призвели до неможливості виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі № 917/1132/19 у зв'язку з ліквідацією земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842 як об'єкта цивільних прав.
Ухвалою від 21.09.2021 постановлено залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Козельщинську селищну раду, яка є власником спірних земельних ділянок на праві комунальної власності та має право на розпорядження ними у відповідності до Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Інформація про реєстрацію права комунальної власності на спірні земельні ділянки відображена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2021 та 28.09.2021, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права.
Козельщинська селищна рада має право в будь-який момент прийняти рішення про передачу спірних земельних ділянок у власність або в користування іншим особам, прийняти рішення про поділ або об'єднання спірних земельних ділянок, у зв'язку з чим позивач знову втратить можливість ефективно захистити порушене право шляхом задоволення позовних вимог у цій справі та буде змушений знову звертатись до суду за захистом порушених прав.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як встановив суд, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач стверджує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988 та 5322084900:00:001:0989 виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842.
Проте, на момент звернення з заявою про забезпечення позову, матеріалами справи, так як і матеріалами заяви про забезпечення позову, не доведено вказану обставину, а саме про те, що спірні земельні ділянки сформовані за рахунок поділу земельної ділянки площею 293 гектари, кадастровий номер 5322084900:00:001:0842.
Тобто, відсутні докази того, що земельні ділянки, які є предметом спору у цій справі стосуються земельної ділянки право постійного користування на яку визнано рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі № 917/1132/19.
З метою з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме: того що земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988 та 5322084900:00:001:0989 виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842, ухвалою Господарського суду Полтавської області призначено земельно-технічну експертизу у цій справі.
Згідно з статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда) підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, тощо.
Згідно з частиною 4 статті 136 Земельного кодексу України, підготовка лотів для проведення земельних торгів включає виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту щодо відведення земельної ділянки.
Частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Крім того, слід зазначити, що потенційна можливість вчинення третіми особами дій, які будуть перешкоджати позивачу в реалізації своїх прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів, на підставі яких суд міг би визначити доцільність та необхідність забезпечення позову.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведені позивачем обставини щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені відповідними доказами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.
Згідно з статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала підписана 24.11.2021.
Суддя Д. М. Сірош