вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Справа№ 7/415
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 09.11.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021
у справі №7/415 (суддя Грєхова О.А.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат
у справі за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго"
до Приватного підприємства "Фірма "ЗАГРАВА"
про стягнення 138950,56 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відмовлено повністю.
Залишаючи витрати на професійну правничу допомогу за заявником, суд виходив з того, що заміна сторони виконавчого провадження у справі №7/415 відбулась внаслідок добровільних дій первісного та нового стягувачів, за відсутності будь-якої протиправної поведінки відповідача та за відсутності спору з відповідачем, а тому відсутні підстави для покладення понесених новим стягувачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС") витрат на правову допомогу адвоката на відповідача (боржника). Також суд зазначив, що статті 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок заміни сторони у виконавчому провадженні не передбачають розподілу витрат на правничу допомогу за результатами розгляду питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, що з урахуванням положень статті 232 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що суд при прийнятті судового рішення (ухвали, вимоги до змісту якої визначені статтею 234 ГПК України) щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не вирішує питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №7/415, прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат задовольнити, стягнути із Приватного підприємства "Фірма "ЗАГРАВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7670 грн згідно договору №05-08-2021/19 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.08.2021.
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права. Скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано ухилився від здійснення правосуддя у справі №7/415 за заявою №15-8/09 від 15.09.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Приватне підприємство "Фірма "ЗАГРАВА" судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України; судом не враховано та не здійснено оцінку та дослідження всіх матеріалів даної справи, які визначають та підтверджують зміст та сутність понесення заявником судових витрат на правничу допомогу відповідно до договору №05-08-2021/19 про надання адвокатських послуг ( правової допомоги) від 05.08.2021 із врахуванням акту від 14.09.2021 здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №7/415; призначено розгляд апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційної інстанції 09.11.2021 представники стягувача, боржника не з'явились.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників стягувача, боржника.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №7/415 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Фірма "ЗАГРАВА" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" 128653,60 грн боргу, 8942,05 грн пені, 1354,91 грн 3% річних , судові витрати в розмірі 1389,51 грн державного мита та 236 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
26.11.2010 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення у справі №7/415.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 замінено сторону у справі №7/415 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та замінено сторону у справі №7/415 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №7/415 від 21 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва у справі №7/415 від 26 листопада 2010 року - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС".
20.09.2021 до місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій стягувач, з посиланням на ст.ст. 123, 126, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, просив суд стягнути з боржника витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7670,00 грн, понесені у зв'язку з розглядом заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно зі ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 у справі №912/354/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Колегією суддів встановлено, що 05.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", як замовником, та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем, як виконавцем, укладено договір №05-08-2021/19 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (далі за текстом - Договір), у відповідності до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ПП "Фірма "ЗАГРАВА" - боржник, та АТ "К.ЕНЕРГО", які виникли під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №7/415 від 21.10.2010, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва у справі №7/415 від 26.11.2010, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до господарського суду відповідної заяви про заміну сторони (позивача) у справі №7/415 та заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №7/415 від 21.10.2010, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва у справі №7/415 від 26.11.2010, представництво інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою заявою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.
Сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті дачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного договору (п.1.3 Договору).
У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 600,00 грн, (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг на роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 800,00 грн., судові засідання - 1200,00 - 1500 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 600 грн/год, витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.
14.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), у відповідності до якого виконавцем передано, а замовником прийнято послуги загальною вартістю 7670 грн (перелік послуг зазначено у цьому акті). При цьому, сторонами погоджено, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 600,00 грн, вартість участі у судовому засіданні - 1200 грн, та гонорар успіху - 2270 грн.
Дослідивши надані заявником в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів вважає, що заявлені стягувачем до відшкодування витрати у сумі 7670 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, вважає, що їх відшкодування матиме надмірний характер.
З огляду на викладене, керуючись принципами верховенства права та пропорційності, з огляду на розумність та доцільність витрат на професійну правничу допомогу для даної справи (розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у розмірі 500 грн. В іншій частині в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №7/415 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст. 240, 244, 267 - 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №7/415 скасувати.
Прийняти додаткове рішення у справі №7/415, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом заяви про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ЗАГРАВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 грн (п'ятсот гривень), понесені у зв'язку з розглядом заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Відмовити у задоволенні решти заяви.
Видачу наказу на виконання цієї постанови із зазначенням необхідних реквізитів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №7/415 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 23.11.2021.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир