Справа № 219/9803/16-ц
6/219/222/2021
22.11.2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
у складі головуючого судді Хомченко Л.І.
секретар Халаджи А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бамут заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом ТОВ "Порше мобіліті" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою посилаючись на те ,що згідно рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50009011 від 23.05.2013 року у розмірі 332 753,56 гривень, інфляційні витрати у розмірі 13659,66 гривень. Загальна сума, яка стягнута за рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року складає 346 413,22 гривні (332753,56 гривень + 13659,66 гривні).
У зв'язку з тим, що на частині території України ведемо надзвичайний стан щодо корона вірусу, бойових дій з 2014 року, дохід ОСОБА_2 на теперішній час по відношенню до 23.05.2013 рок, на день укладення кредитного договору №50009011 укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Порше Мобіліті» знизився, також ОСОБА_2 має трьох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не позволяє ОСОБА_2 в добровільному порядку виконати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року, згідно якого ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50009011 від 23.05.2013 року у розмірі 332 753,56 гривень, інфляційні витрати у розмірі 13659,66 гривень.
ОСОБА_2 має право, згідно ст.435 ЦПК України звернутися до суду з заявою, як сторона по справі, про розстрочку виконання рішення суду, яка не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Якщо підрахувати, то ОСОБА_2 має можливість сплачувати рівними частинами суму на погашення боргу стягнутого на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року, загальний розмір якої складає 346 413,22 гривні у сумі 28867,76 гривень щомісячно (346413,22 гривні: 12 місяців).На підставі ст.435 ЦПК України, просив розстрочити виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року, згідно якого з ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50009011 від 23.05.2013 року у розмірі 332 753,56 гривень, інфляційні витрати у розмірі 13659,66 гривень строком на один рік.
Заявник та представник заявника до судового засідання не з'явились ,представник заявника надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився .про час та дату розгляду заяви його було повідомлено належним чином ,надав заяву про розгляд справи у його відсутність та надав заперечення проти задоволення заяви ,з яких вбачається ,що у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08; провадження № 61-15140св18.
Однак, розглянувши наведені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення доводи заявника, які не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, та не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим, та те, що в період з 2019 року по 2021 рік ОСОБА_2 не здійснив жодного платежу на виконання своїх зобов'язань, можна дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищевказаної заяви ОСОБА_2 , з огляду на її необґрунтованість.
Крім того, варто звернути увагу на те, що ч. 5 ст. 435 ЦПК України встановлено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Вказані приписи дають підстави стверджувати про те, що Суд позбавлений можливості прийняти рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення, оскільки з дня ухвалення рішення справі №219/9803/16 (18 листопада 2019 року) пройшло два роки.
Звертає увагу суду, що рішення у справі №219/9803/16 було ухвалене 18 листопада 2019 року, рік після його ухвалення закінчився 17 листопада 2020 року, у зв'язку з чим можна дійти висновку, що станом на 18 листопада 2021 року у суду взагалі відсутні процесуальні права на надання відстрочки його виконання. Також варто звернути увагу на те, що негативний матеріальний стан та наявність на утриманні неповнолітніх дітей, не є обставинами винятковими та такими, що унеможливлюють виконання рішення суду. Цю позицію висловив Верховний Суд в своїй постанові від ЗО жовтня 2019 року, провадження № 61-334б5св18, зазначивши: «Обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні апеляційної скарги, оскільки заявниками не наведено доводів та не надано конкретних доказів наявності в сім'ї заявників виняткових обставин, які б дозволили суду задовольнити заяву про розстрочку виконання судового рішення. Крім того, при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, відповідач повинен був враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та усвідомлювати, що на час дії кредитного договору він несе зобов'язання щодо утримання дітей».
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.99, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97, § 40).
У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись приписами ЦПК України, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі №219/9803/16.
Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини
Рішенням від 18 листопада 2019 року Артемівського міськрайонного суду Донецької області увалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором 332 753,56 гривень, інфляційні витрати 13 659,66 гривень .
Відповідно до вимог ст.435 ЦПК України:
1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
5. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Наведені позивачем підстави щодо розстрочення судового рішення ,а саме : що на частині території України ведемо надзвичайний стан щодо корона вірусу, бойових дій з 2014 року, дохід ОСОБА_2 на теперішній час по відношенню до 23.05.2013 рок, на день укладення кредитного договору №50009011 укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Порше Мобіліті» знизився, також ОСОБА_2 має трьох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не позволяє ОСОБА_2 в добровільному порядку виконати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року а також те ,що ОСОБА_2 має можливість сплачувати рівними частинами суму на погашення боргу стягнутого на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2019 року, загальний розмір якої складає 346 413,22 гривні у сумі 28867,76 гривень щомісячно (346413,22 гривні: 12 місяців). не є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. в розумінні вимог ч.3 ст. ст.435 ЦПК України
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст..435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641 із змінами «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» -19), продовжено на всій території України дію карантину до 31.12.2020. Постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2» на території України запроваджено до 25.01.2021 обмежувальні протиепідемічні заходи («локдаун»), а після 25.01.2021 продовжено дію «адаптивного карантину».
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; довідку надану заявником щодо його матеріального матеріальний стану .(арк.с.224 )з якої вбачається що дохід відповідача за за березень 2020 року 54329 ,8 гривень і 24700 гривень ,квітень 2020 року склав 55350 гривень і 3438 ,06 гривень, те що відповідач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ,що підтверджується свідоцтвами про народження (арк.с221-223 ),те що з дня постановлення сплинув один рік.
За таких обставин суд приходить до висновку , що у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом ТОВ "Порше мобіліті" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити так як вона є не обґрунтованою вимогами діючого законодавства та не знайшла свого підтвердження доказами у судовому засіданні .
Керуючись ст. 435 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом ТОВ "Порше мобіліті" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити .
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення .
У повному обсязі увалу виготовлено 23.11.2021 року.
Суддя Л.І. Хомченко
Суддя Л.І.Хомченко