Провадження № 11-сс/803/1742/21 Справа № 188/1435/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
підозрюваного(в режимі
відеоконференції) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петропавлівка Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз:
- 23.06.2020 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Ухвалою слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року клопотання слідчого СВ Петропавлівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046530000088 від 07 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України було задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії запобіжного заходу ОСОБА_8 постановлено рахувати з моменту його затримання в порядку виконання цієї ухвали до закінчення строку, визначеного цією ухвалою, або зміни запобіжного заходу відповідно до положень глави 18 § 1 КПК України.
Розмір застави ОСОБА_8 визначено у два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4758 гривень.
Рішення суду обґрунтовано тим, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний не працевлаштований і не має офіційного доходу, однак є працездатним, не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб, яких він за законом чи рішенням суду має утримувати.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 року та постановити нову, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням його волі.
Зазначає, що підозрюваний проживає разом зі своєю матір'ю пенсіонеркою та братом, працює у ПП ОСОБА_10 без офіційного працевлаштування, тобто має постійне місце роботи та проживання, стабільний дохід. Хоча раніше і був судимий, проте нових злочинів не вчиняв, та до цього часу його не підозрювали у вчиненні злочину, що свідчить про його сталі соціальні зв'язки.
Також вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 жодного разу не ухилявся від явки до слідчого та по телефонному дзвінку одразу прибував до нього, він не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи, бо особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити далі й працювати. Підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, бо вину свою у вчиненні злочинів не визнає. Таким чином немає підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність, через те, що інкримінований йому злочин він не вчиняв.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як убачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується документами, долученими до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 , протоколом огляду викраденого велосипеда підліткового типу марки «WINNER», належного ОСОБА_11 , яким користується її неповнолітній син ОСОБА_12 ; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення речей для впізнання, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
За наведених обставин слідчий суддя зробив правильний висновок про наявність щодо ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, достатньо обґрунтованої для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з яким колегія суддів погоджується.
Також є правильним висновок слідчого судді про наявність щодо ОСОБА_8 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що знайшло своє підтвердження як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, і що цим ризикам не можна запобігти у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного під вартою.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя належним чином врахував вагомість вказаних вище доказів, тяжкість покарання, що ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, дані про особу підозрюваного, який не працевлаштований і не має офіційного доходу, однак є працездатним, не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб, яких він за законом чи рішенням суду має утримувати, не має захворювань, які б виключали застосування такого виду запобіжного заходу, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, апеляційний суд не може не звернути увагу на не визначення слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі дату її закінчення.
Так, в силу ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Кримінальним процесуальним законом передбачено виключення з вказаного правила, а саме згідно з ч.4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
В даному випадку обставин, передбачених ч.4 ст. 197 КПК України під час апеляційного провадження не встановлено, як і не зазначено в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із зазначенням дати закінчення її дії.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 листопада 2021 року з визначенням застави у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 758 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Петропавлівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046530000088 від 07 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 листопада 2021 року.
Визначити ОСОБА_8 заставу у розміри двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4758 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) гривень, у разі внесення якої ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти.
У випадку внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4