Справа № 654/2949/21
Провадження №3/654/1870/2021
19 листопада 2021 р.
Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Третьякова І.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст. 130 ч.1 КУпАП, -
08.07.2021 о 23.00 год. в с. Залізний Порт по вул. Шкільна, Скадовського району, Херсонської області, ОСОБА_1 керував мопедом «Ямаха Джог» без д.н. з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку, ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Як вбачається з матеріалів справи, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав адресу свого проживання: АДРЕСА_1 . Про судове засідання порушник неодноразово повідомлявся судовими повістками, які було направлено за вищевказаною адресою, однак поштові відправлення повернулись до суду без вручення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
Вважаю за необхідне, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», взяти до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, суд зазначає, що у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» вказано, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
Однак, процесуальна поведінка ОСОБА_1 не була спрямована на його безпосередню участь у розгляді справи, оскільки він не з'явився в судове засідання достовірно знаючи, що справа щодо нього перебуває на розгляді у суді.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в яких ОСОБА_1 підтверджує вживання алкогольних напоїв та керування в стані сп'яніння, а також відмовляється від проходження огляду та відеозаписом, здійсненим на технічний засіб.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. ст. 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року ( зі змінами від 19.12.2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або його взагалі не мала.
З матеріалів справи вбачається, що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував.
З урахуванням наведеного, вважаю, що стягнення повинно бути обрано у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,
Притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Голопристанський районний суд.
Суддя І. В. Третьякова