Справа № 648/1990/21
Провадження № 2/648/808/21
18 листопада 2021 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Кусік І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ербеса А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким вказав, що 23.07.2021 року ним було отримано лист від приватного виконавця Манікіна Д.С. від 29.06.2021 року № 5113 з постановою про арешт майна боржника ВП № 65656287 від 29.06.2021 року. Позивачу стало відомо, що 05.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського р. КМНО Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис № 1195 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 116004,95 грн. ОСОБА_1 вважає, що вищевказаний виконавчий напис є таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, що вбачається з огляду на наступне.
Правочин на підставі якого виникла заборгованість було укладено в простій письмовій формі і його не було засвідчено нотаріально, тому заборгованість не може стягуватися в безспірному порядку.
Позивач зазначив, що при розгляді справи суд повинен встановити докази на підтвердження того, що АТ «ПУМБ» було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов'язань. Так у разі відсутні будь-яких відомостей у відповідача на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримувала, а отже позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги AT «ІІУМБ», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Більш того позивач жодних зобов'язань перед відповідачем не має та взагалі не розуміє звідки та з якого зобов'язання у позивача виникла заборгованість перед відповідачем в сумі 116004,95 грн, оскільки строк дії договору закінчився ще в 2017 році, та сума заборгованості складала 8000 грн.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
Зважаючи на вищевикладене, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1195, виданий 05 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського р. КМНО Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 116004,95 грн.
Представник позивача надав суду заяву, якою заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 04070 3706605 5, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та клопотань не надав.
Приватний нотаріус Грисюк О.В. та приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Д.С. в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку, про причини неявки суд не повідомили, відзиву та клопотань не надали.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Під час розгляду справи судом вирішено процесуальні питання:
02 вересня 2021 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2021 року 2021 року було задоволено заяву представника позивача про витребування доказів.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
05.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1195 про стягнення з ОСОБА_1 , як з боржника за кредитним договором № 26921016 від 31.01.2014 року, укладеним з ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Стягнення проводиться за період з 22.10.2019 року по 21.10.2020 року. Загальна сума заборгованості складає 115 504,95 грн.
З постанови про арешт майна боржника ВП № 65656287 від 29.06.2021 року вбачається, що за вищевказаним виконавчим написом № 1195 від 05.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. відкрито виконавче провадження ВП № 65656287. В рамках вказаного виконавчого провадження звернуто накладено арешт на транспортний засіб позивача.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі:«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 05.05.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, існують інші обставини, що вказують на неможливість вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі,чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Судом не встановлено й факту отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано основну умову для винесення виконавчого напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, положенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оспорюваний виконавчий напис було вчинено на окремому аркуші формату А-4, а не на документі, яким встановлено заборгованість.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши та дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем виконавчий напис було вчинено без правових підстав, з порушенням процедури та вимог щодо його форми, а також без підтвердження безспірності заборгованості. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України, поклавши їх на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 142 ч.1, 263, 265, 280-284 ЦПК України, ст. 18 ЦК України, на підставі ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070), треті особи: Приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна (вул. Європейська, 11/2, м. Вишневе Києво-Святошинського району, Київської області, 08132), Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович (вул. Пилипа Орлика, 32, м. Херсон, 73003), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1195, виданий 05 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського р. КМНО Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 116004,95 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду апеляційної скарги.
Згідно п.п 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду складено 23.11.2021 року.
Головуючий суддя Кусік І.В.