ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 листопада 2021 року м. Київ № 640/17391/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить:
- Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оригінали матеріалів моєї справи, пов'язаних з розглядом моєї заяви від 13.12.2019 вх. №11613 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
- Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 - протиправними.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 15.02.2020- дати досягнення нею віку 52 роки 6 місяців.
- Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, оскільки ним було подано всі необхідні документи для такого призначення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позивач не підтвердив належним чином пільговий характер умов праці, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Також, відповідач зазначив, що заява про призначення пенсії, повинна відповідати формі, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме позивач звернувся з заявою про призначення пенсії, яку направив поштою і не подав її особисто до управління Пенсійного фонду, як визначає порядок.
10.03.2021 на адресу суду надійшло клопотання № 03-14/36531/21 про витребування документів та здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у строк до 20 квітня 2021 року надати суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 (в межах предмету спору).
10.06.2021 на адресу суду надійшло клопотання № 03-14/36531/21 про витребування документів та здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у строк до 29 червня 2021 року надати суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 (в межах предмету спору).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві із заявою від 13.12.2019 № 11613 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ГУ ПФУ у м. Києві у розписці - повідомленні визначило перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, та встановило строк їх подання до 13.03.20.
Позивач 28 грудня 2019 року подала шляхом поштового відправлення до ГУ ПФУ у м. Києві додаткову заяву-скаргу від 27 грудня 2019 року з додатками:
- дані трьох атестацій
- накази про проведення атестації, атестат акредитації, свідоцтво, протоколи проведення досліджень, карти умов праці, фотографії робочого дня, накази про результати проведення атестації; три довідки про підтвердження наявного трудового стажу, опис, поштове повідомлення - вручення, квитанція).
14.01.2020 Головним управлінням пенсійного фонду України у м. Києві прийнято рішення щодо заяви від 13.12.2019 № 11613, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю стажу роботи за Списком №2.
22.01.2021 Головним управлінням пенсійного фонду України у м. Києві прийнято рішення щодо заяви від 27.12.2019 (заява надіслана поштою від 13.01.2020 вх. №483/8) яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Листом від 28.01.2020 Головне управління пенсійного фонду України повідомило позивача що відповідно до пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.20058 № 22-1, заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку із втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника. Також зазначено, що для призначення пенсії радимо надати відповідну заяву про призначення пенсії особисто або представнику на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, або через уповноважену посадову особу підприємства.
Листом від 31.01.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав, що з поданих позивачем документів (трудова книжка, диплом) загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 1 місяць і 29 днів. Також враховуючи той факт, що уточнююча довідка відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 не надана і таким чином не підтверджено період роботи за Списком №2 в ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», тому підстави для призначення даного виду пенсії в Управлінні відсутні.
06.03.2020 поштовим відправленням до Управління надійшла заява позивача від 29.02.2020 з додатковими документами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що 13.03.2020 спеціалістами Управління проінформовано позивача про необхідність особистого звернення для подання заяви та про закінчення трьохмісячного терміну подання заяви.
Листом від 18.03.2020 у відповідь на звернення позивача від 06.03.2020 за вх. № 9812/8 позивачу повторно повідомлено щодо Порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зазначено, що оскільки заяву від 27.12.2019 надіслано поштою, а не подано особисто, рішенням Управління від 22.01.2020 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено.
Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, згідно Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (затв. Постановою правління Пенсійного фонду України, зі змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду № 28-7 від 24.12.2009, № 2-4 від 11.02.2013, №27-1 від 21.11.2017, № 29-1 від 26.12.2018, 2019 p.p.).
Позивачем здійснювалися звернення до Пенсійного фонду України, оскарження дій відповідача у порядку досудового вирішення спору, а саме були подані:
- скарга від 14.02.2020 р. на бездіяльність ГУ ПФУ у м. Києві при здійсненні контролю при призначенні пенсії;
- скарга та заява від 09.04.2020 року до Пенсійного фонду України щодо бездіяльності самого ПФУ по розгляду скарги;
Пенсійний фонд України надіслав ОСОБА_1 відповіді від 15.04.2020 року та від 29.04.2020 року на вищеназвані звернення, скарги Позивача.
Листом Пенсійного фонду України від 15.04.2020 року зазначено, що термін розгляду скарги продовжено на 15 днів.
Листом від 29.04.2020 року вказано, що Пенсійним Фондом України витребували від ГУ ПФУ у м. Києві надані позивачем 27.12.2019 р. додаткових документів, а також зазначено, що про результати перевірки повідомлять Рудюк додатково.
Позивач, вважаючи, що відповідач зобов'язаний врахувати подані документи позивача та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних причин.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 цієї частини визначено перелік осіб, яким призначається пенсія на пільгових умовах, а саме: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 20 зазначено Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
Абзацом другим-третім пункту 21.7. Порядку встановлено, шо у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. За бажанням особи, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи позивач був повідомлений про порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до пункту 1.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника. Позивачем не наведено достатніх підстав неможливості подачі заяви та необхідних документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 особисто або через представника.
Позивач причини невиконання приписів закону не повідомила ані відповідачу ані суду, що перешкоджає встановленню їх поважності.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 15.02.2020 - дати досягнення нею віку 52 роки 6 місяців, суд зазначає про наступне.
У відповідності до пункту 2 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Разом з тим, згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також «Рекомендація R (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо зобов'язання відповідачів прийняти відносно позивачів конкретне позитивне рішення (зобов'язати вчинити певні дії) виходитиме за межі завдань адміністративного судочинства та може бути формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів.
Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивачів, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки саме дії позивача призвели до винесення оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
В силу положень ст. 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.О. Арсірій