Справа № 420/21681/21
23 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37; код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 64354544 від 12.10.2021р., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.10.2021р. про закінчення виконавчого провадження (ВП № 64354544) щодо виконання виконавчого листа №420/9424/20, виданого 16.01.2021р. Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління служби безпеки України № 88 від 07.08.2020р., виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в ній, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.10.2021р. закінчено виконавче провадження (ВП № 64354544) щодо виконання виконавчого листа №420/9424/20, виданого 16.01.2021р. Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління служби безпеки України № 88 від 07.08.2020р., виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в ній, з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки рішення суду, на підставі якого здійснювалось виконавче провадження № 64354544, в повному обсязі не виконанно, а тому оскаржувана постанова є передчасною, протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 15.11.2021 р. прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.11.2021р. о 11 год. 40 хв.
До судового засідання 21.11.2021р. сторони явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином та завчасно.
19.11.2021р. (вх. № 64669/21) від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця є справами, віднесеними до категорії термінових адміністративних справ, що визначено нормами КАС України.
За правилами ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. від 12.10.2021р. закінчено виконавче провадження (ВП № 64354544) щодо виконання виконавчого листа № 420/9424/20, виданого 16.01.2021р. Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління служби безпеки України № 88 від 07.08.2020р., виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в ній, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 30).
Підставою для прийняття зазначено факт надходження листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вх. №1500-0405-5/82262 від 30.06.2021р., яким повідомлено про фактичне виконання рішення.
Так, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вх. №1500-0405-5/82262 від 30.06.2021р. повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 р. у справі № 420/9424/20 (а.с. 33-34).
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII визначено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020р. у справі № 420/9424/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, яка викладена листі № 8523-8347/Б-02/8-1500/20 від 21.09.2020 року, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2020 року на підставі довідки управління Служби безпеки України в Одеській області № 88 від 07.08.2020 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2020 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення управління Служби безпеки України в Одеській області № 88 від 07.08.2020 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в ній, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 420/9424/20 заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по справі № 420/9424/20 щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.04.2019 основного розміру пенсії з 90% до 70 % сум грошового забезпечення та щодо застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром (10-ти кратним розміром прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність). В решті вимог заяви відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2021 р. у справі № 420/9424/20 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року по справі №420/9424/20 скасовано в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по справі № 420/9424/20 щодо застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром (10-ти кратним розміром прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність).
При цьому судом апеляційної інстанції вказано, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по даній справі відповідача не зобов'язано перерахувати пенсію позивача виходячи з 70% грошового забезпечення та з урахуванням максимального розміру пенсії. Такі питання під час судового розгляду не вирішувались, а тому відповідач, здійснюючи перерахунок розміру пенсії на виконання рішення суду, не мав права вчиняти вказані дії. Також зазначено, що позовна заява по справі №420/9424/20 не містить жодних доводів щодо підстав для незастосування до ОСОБА_1 обмеження виплати пенсії максимальним розміром, а доводи про те, що пенсію йому призначено у 2000 році, а обмеження введено законом у 2011 році наведено лише на стадії подачі заяви згідно ст. 383 КАС України. За таких умов, питання обмеження виплати пенсії позивачу максимальним розміром по суті не розглядалося в рамках даної чи будь-якої іншої справи та є окремим предметом спору, щодо якого позивачу слід звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.
Як встановлено судом та вбачається з матеіалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови послугувало надходження листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вх. №1500-0405-5/82262 від 30.06.2021р., яким повідомлено про фактичне виконання рішення.
Так, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вх. №1500-0405-5/82262 від 30.06.2021р. повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 р. у справі № 420/9424/20, зазначивши, що 12.02.2021 р. та додатково 26.03.2021 р. (з урахуванням ухвали від 02.12.2020р.) проведено перерахунки пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.04.2019р. на підставі довідки Управління служби безпеки України №88 від 07.08.2020р. З урахуванням окремої ухвали суду від 29.03.2021р. у справі № 420/9424/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 20.04.2021р. здійснено перерахунок пенсії за вислугу років позивача з 01.04.2019р., виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії. Проте 07.06.2021 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2021р. у справі № 420/9424/20, якою скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2021р. у справі № 420/9424/20 щодо застосування обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром (а.с. 33-34).
Враховуючи наведене та встановлені судом обставини, у відповідача були наявні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що, у свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 64354544 від 12.10.2021р., тому у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37; код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 64354544 від 12.10.2021р., - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2021 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.