Справа № 618/811/21
Провадження № 2/618/225/21
23 листопада 2021 року
Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду в cмт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, яку позивачка має намір прийняти. Вони весь час проживали в сусідніх селах, вона допомагала батьку по господарству, доглядала за ним. Їй було відомо, що за життя батько не виявляв бажання скласти заповіт на будь-кого і взагалі мови про це не вів. Зараз з'ясувалося, що у 2020 році він у секретаря сільської ради зробив заповіт на її ім'я, в якому заповів їй все своє майно. Про вищевказаний заповіт їй стало відомо у жовтні 2021 року від працівників колишньої Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області за місцем проживання батька. 19 жовтня 2021 року вона звернулася до нотаріуса з питання переоформлення спадщини за заповітом після смерті свого батька, однак їй було відмовлено в оформленні документів, про що 19.10.2021 була винесена постанова. Вважає, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, про існування вищевказаного заповіту не знала та не могла знати, бо спадкодавець ніколи не вів мови про свої наміри. Про наявність заповіту, складеного на її ім'я, дізналася поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України. Вважає причини пропуску поважними і просить цей строк продовжити, визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком 2 місяці.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути справу в її відсутність.
Представник відповідача Дворічанський селищний голова Куп'янського району Харківської області Турбаба Г.Г. в підготовче засідання не з'явилася, надала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову, просила справу розглянути за відсутності представника відповідача.
За результатами підготовчого провадження на підставі повідомлених позивачем обставин справи, встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 29.10.2007, батьками ОСОБА_1 значаться: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 3-4, 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23 лютого 2021 року, виданого Куп'янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 8).
Згідно із заповітом, посвідченим 10 грудня 2019 року секретарем виконкому Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області Козирєвою В.І., ОСОБА_2 заповів своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належні йому на праві власності дві земельні ділянки загальною площею 4,6514 га, що розташовані на території Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області і які йому передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що на його ім'я 27.08.2001 видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 684486, який зареєстрований в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 306 (а.с.10).
Постановою державного нотаріуса Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області Зашивайко Н.Г. № 982/02-31 від 19.10.2021, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_2 в Дворічанській державній нотаріальній конторі Харківської області заведено спадкову справу за № 183/2021 (а.с. 6).
На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд враховує посилання позивачки на те, що вона не могла своєчасно звернутися із заявою до державної нотаріальної контори з об'єктивних причин, а саме те, що про наявність заповіту, складеного на її ім'я, дізналася поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
У зв'язку з цим, суд визнає поважними причини пропуску позивачем 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, оскільки вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України суд роз'яснює представнику відповідача Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 цієї статті.
Судом також встановлено, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд вважає, що 2 (два) місяці буде достатньо для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області, юридична адреса: вул. Слобожанська, буд. 8, смт Дворічна Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2 (два) місяці від дня набрання чинності цим рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Бунін