Справа № 420/14546/21
22 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенко А.В., за участю секретаря - Сініцина А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000194/2 від 14.06.2021 року;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00377 від 14.06.2021 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.06.2021 року позивачем для митного оформлення вантажу до митного органу подано митну декларацію № UА 500500/2021/027547, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. Відповідачем 14.06.2021 року прийнято рішення № UА500500/2021/000194/2 «Про коригування митної вартості товарів» та на підставі якого, видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00377.
Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000194/2 від 14.06.2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00377 від 14.06.2021 року є необґрунтованими, звернувся до суду з даним позовом.
13.10.2021 року за вх. № 56768/21 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UА 500500/2021/027547 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір, що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в копії митної декларації країни відправлення зазначено інші коди товарів, ніж заявлено в митній декларації, та зазначені умови поставки C&F, що не відповідає визначеним умовам поставки INCOTERMS та не вказано географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 3) у поданих до митного оформлення документах: інвойсі № J25421-105 та № J25421-106 від 22.04.2021 року, відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення та інших характеристик товару у тому числі щодо наявності світлових та звукових відтворювачів, що унеможливлює визначити вартісні характеристики. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов Митного кодексу України, зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів та зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Заяви чи клопотання від сторін.
12.10.2021 року за вх. №ЕП/27552/21 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
13.10.2021 року за вх. №56770/21 до суду надійшло клопотання Одеської митниці Держмитслужби про заміну первісного відповідача у справі №420/14546/21, в якому просять суд замінити первісного відповідача Одеську митницю Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 43333459), на його правонаступника Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 44005631).
10.11.2021 ро за вх. № 62485/21 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 13.10.2021 року о 10:30 год.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 44005631).
13.10.2021 року учасники справи до суду не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням викладеного суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
13.10.2021 року закрито підготовче провадження по справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», код ЄДРПОУ 43096047, Дата запису: 05.07.2019 року, номер запису: 15431020000004361 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності по КВЕД:
46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний);
46.41 Оптова торгівля текстильними товарами;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах;
47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;
47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям;
47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами;
47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;
47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
06.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (покупець) та компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO., LIMITED» (Китай) (продавцем) був укладений Договір поставки № 0607/1, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені в інвойсах, що складають невід'ємну частину цього договору. Ціни на товари, їх кількість та асортимент, що поставляється за цим договором зазначені у інвойсах на кожну окрему поставку. Валюта контракту - долар США. Сума контракту складається з суми інвойсів. Продавець зобов'язується поставити покупцеві товари, що поставляються за цим договором у строки, зазначені у інвойсах, але не пізніше ніж 120 календарних днів від дати оплати покупцем партії товару на умовах передплати. Поставка товарів буде виконуватися на умовах CFR, Одеса, «Чорноморськ», Южний (Інкотермс 2010). Упаковка товару має відповідати встановленим стандартам та забезпечувати збереження вантажу за час транспортування. На кожне місце має бути нанесено маркування: найменування товару, номер місця, вага нетто, вага брутто. Продавець має здійснити страхування товару від звичайних ризиків у незалежних страхових компаній у відповідності з їх правилами транспортного страхування на суму партії товару, яка поставляється.
Згідно із п. 4.3 додаткової угоди №4 до Договору поставки №0607/1 від 10.08.2020 року оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.
Відповідно до п. 5.4-5.6 додаткової угоди №4 до Договору поставки №0607/1 від 10.08.2020 року на кожній упаковці повинні бути нанесені такі відомості: вага брутто, вага нетто. Упаковка, що вимагає спеціального поводження, повинна мати маркування: «Обережно», «Верх», «Не кантувати» або інші необхідні позначення. Сторони погодили, що товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.
Відповідно до умов зазначеного договору на митну території України поставлений товар: іграшки на колесах, що приводиться в рух шляхом безпосереднього відштовхування ногою людини від підлоги або землі, у складі зі світловими та звуковими (з Bluetooth) відтворювачами, в асортименті.
Для здійснення митного оформлення поставлених товарів відповідно до Договору поставки № 0607/1 від 06.07.2019 року та додаткової угоди №4 від 10.08.2020 року до Договору поставки, декларантом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» подало до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію форми № UА500500/2021/027547. Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів Позивач подав до Митниці:
пакувальний лист № J25421-105/2-PL від 22.04.2021 року;
пакувальний лист № J25421-106/2-PL від 22.04.2021 року;
рахунок-фактура (інвойс) № J25421-105/2-PL від 22.04.2021 року;
рахунок-фактура (інвойс) № J25421-106/2-PL від 22.04.2021 року;
коносамент № 177XNENEN33169А від 26.04.2021 року;
автотранспортна накладна № 0484 від 13.06.2021 року;
автотранспортна накладна № 8414 від 13.06.2021 року;
сертифікат про походження товару №С217996495390078 від 12.05.2021 року;
сертифікат про походження товару №С217996495390079 від 12.05.2021 року;
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА500110/2021/000926 від 13.06.2021 року;
прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-105-PR від 22.04.2021 року;
прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-106-PR від 22.04.2021 року;
додаткова угода №1 від 06.07.2019 року до Договору поставки № 0607/1 від 06.07.2019 року;
додаткова угода №4 від 10.08.2020 року до Договору поставки № 0607/1 від 06.07.2019 року;
Договір поставки № 0607/1 від 06.07.2019 року;
Некласифікований внутрішній договір Угода про спільну діяльність б/н від 05.03.2018 року;
Акт зважування № 137798 від 13.06.2021 року;
Акт зважування № 137799 від 13.06.2021 року;
Заява на фіз. Огляд б/н від 14.06.2021 року;
Лист виробника б/н від 22.04.2021 року;
копія митної декларації країни відправлення № 310120210518679544 від 23.04.2021 року;
копія митної декларації країни відправлення № 310120210518691263 від 23.04.2021 року.
За результатами перевірки документів позивача було повідомлено Митницею, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір, що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в копії митної декларації країни відправлення зазначено інші коди товарів, ніж заявлено в митній декларації, та зазначені умови поставки C&F, що не відповідає визначеним умовам поставки INCOTERMS та не вказано географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 3) у поданих до митного оформлення документах: інвойсі № J25421-105 та № J25421-106 від 22.04.2021 року, відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення та інших характеристик товару у тому числі щодо наявності світлових та звукових відтворювачів, що унеможливлює визначити вартісні характеристики.
Разом з тим, митниця керуючись п.3 ст.53 МК України запропонувала Товариству надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи, а саме:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
3) копію митної декларації країни відправлення із перекладом на українську мову;
4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
14.06.2021 року ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» надано письмові пояснення.
14.06.2021 року Митниця рішенням №UА500500/2021/000194/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, у якому вказала про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною Договору та самостійно обрала резервний метод визначення митної вартості, з наступних підстав:
Також, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00377.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Висновки суду.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які уможливлюють пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею Державної митної служби наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.
Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Відповідно до п. 5.4-5.6 додаткової угоди №4 до договору поставки №0607/1 від 10.08.2020 року на кожній упаковці повинні бути нанесені такі відомості: вага брутто, вага нетто. Упаковка, що вимагає спеціального поводження, повинна мати маркування: «Обережно», «Верх», «Не кантувати» або інші необхідні позначення. Сторони погодили, що товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.
При цьому, декларант у поясненнях до митного органу пояснив, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем не передбачалось.
Таким чином зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.
Стосовно доводів відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір, що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в копії митної декларації країни відправлення зазначено інші коди товарів, ніж заявлено в митній декларації, та зазначені умови поставки C&F, що не відповідає визначеним умовам поставки INCOTERMS та не вказано географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, судом встановлено наступне.
Як вбачається з інвойсів № J25421-105 та № J25421-106 від 22.04.2021 року та Договору поставки товару №0607/1 від 06.07.2019 року, а саме п.3.4. сторонами визначено умови поставки CFR.
Разом з тим, як вбачається з експортної декларації країни відправлення визначено умови поставки С&F.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.9.3 правил Інкотермс 2010 на практиці сторони часто продовжують використовувати стару абревіатуру C&F (або C і F, C+F). Проте в більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вирази як еквіваленти CFR.
Листом Міністерства економіки України від 10.06.2011р. №4201-24/039 «Щодо набрання чинності нової редакції Інкотермс2010» визначено що суб'єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції, узгодженої сторонами контракту. У тому числі і правил ІСС по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі.
Так, 10.08.2020 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO., LIMITED» та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" укладено додаткову угоду №4 до Договору поставки товару №0607/1 від 06.07.2019 року, якою положення контракту викладено у новій редакції.
Відповідно до п.3.1. додаткової угоди №4 від 10.08.2020 року передбачено, що поставка товару продавцем покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації та/або інвойсі, відповідно до «Інкотермс-2010».
Таким чином, судом встановлено, що «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO., LIMITED» та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" були узгоджені умови поставки Соst and Freigt (вартість товару і фрахт) з використанням скорочення С&F, яке не міститься в правилах Інкотермс 2010, проте суб'єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції.
Окрім того, питання застосування абревіатур C&F (або С і F, C+F) у товаросупровідних документах вже досліджувалось Вищим адміністративним судом України (ухвала від 14.02.2017 р. по справі 815/7141/15, де суд касаційної інстанції відхилив апеляційну скаргу митниці і погодився із висновками двох попередніх інстанцій стосовно можливості застосування абревіатури C&F як тотожного базису поставки Інкотермс-2010сторонами зовнішньоекономічної угоди).
Твердження відповідача щодо ненадання перекладу вантажної митної декларації країни відправлення, суд до уваги не бере, з огляду на наступне.
За змістом ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Таким чином, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 р. у справі №520/10709/18.
За змістом листа Державної митної служби України № 11/6-21-9576 від 05.12.2001р., Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» № 170/97-ВР від 03.04.1997 р., затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму. До зазначеного переліку країн входить Китайська Народна Республіка.
За приписами п. 7 ч.3 ст. 53 МК України, лише у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, копію митної декларації країни відправлення.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, ненадання перекладу митної декларації країни відправлення вплинуло на достовірність визначення ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" задекларованої митної вартості.
Верховним Судом у постанові від 14.01.2020 р. у справі № 813/1350/14 висловлено правову позицію, згідно якої декларант не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.
Щодо відсутності у інвойсах № J25421-105 та № J25421-106 від 22.04.2021 року, інформації щодо матеріалу виготовлення та інших характеристик товару у тому числі щодо наявності світлових та звукових відтворювачів, що унеможливлює визначити вартісні характеристики, суд зазначає наступне.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд, також, зазначає, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв'язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.
Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд не залишає поза увагою ту обставину, що до митного оформлення позивачем надавались документи на підтвердження митної вартості товару, що переміщається через митний кордон України.
Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Державної митної служби не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.
При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відтак, враховуючи, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Державної митної служби за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею Державної митної служби заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП».
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Судом встановлено, що 25.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» в особі директора Резниченка Олександра Петровича та адвокатським об'єднанням «Лоялті» укладено угоду про надання правової допомоги № 25/09/19.
Вказаною угодою визначено:
- п.3 зміст доручення і де воно підлягає виконанню: представництво інтересів клієнта у судах усіх ланок та юрисдикцій, усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності та підпорядкування, правоохоронних органах, органах прокуратури, органах державної виконавчої служби;
- п.4 повноваження адвокатів Адвокатського об'єднання: адвокати користуються правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також правами, наданими законодавством України представнику (захиснику) особи, зокрема ЦПК України (без обмежень), КПК України (без обмежень), КАС України (без обмежень);
- п.5 гонорарні відносини, компенсація витрат, пов'язаних з виконання цієї угоди, та інші умови врегульовані додатковою угодою.
У Додатковій угоді №6 до Угоди про надання правової допомоги № 25/09/19 від 25.09.2019 року зазначено, що вона визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання «Лоялті» та вартість послуг.
Зі змісту даної угоди не можливо встановити яким чином визначається вартість послуг адвоката.
Разом з цим, до суду надано звіт №6 щодо обсягу та вартості витраченого ефективного часу адвокатського об'єднання «Лоялті» згідно угоди про надання правової допомоги №25/09/19 від 25 вересня 2019 року та додаткової угоди № 6 від 25.07.2021 року по судовій справі № 420/14546/21, акт приймання-передачі наданих послуг згідно угоди про надання правової допомоги №25/09/19 від 25 вересня 2019 року та додаткової угоди № 6 від 25.07.2021 року по судовій справі № 420/14546/21 та платіжне доручення №203 від 06.05.2021 року про сплату 6000 грн.
Так, зі звіту №6 судом встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу по справі №420/14546/21 позивачем включено наступні завдання:
- правовий аналіз рішення про коригування митної вартості товарів - 30хв - 1000 грн.;
- підготовка правової позиції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови прийнятті митної декларації - 30хв - 1000 грн.;
- підготовка позовної заяви Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови прийнятті B оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів митної декларації, митному комерційного призначення; підготовка додатків до позовної заяви - 2 год.30 хв. - 2000 грн.;
- супровід справи в Одеському окружному адміністративному суді і у П'ятому апеляційному адміністративному суді - 30хв - 1000 грн.
У постанові Верховного суду від по справі №640/18402/19 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Також, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
В даному випадку, суд зазначає, що включення до складу витрат на правничу допомогу такого завдання як правовий аналіз рішення про коригування митної вартості товарів, підготовка правової позиції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови прийнятті митної декларації є необґрунтованим, оскільки вони не входять до складу витрат на правничу допомогу по справі №420/7417/21 та частково дублюються завданням з підготовки позовної заяви.
В той же час, до суду не надано доказів та пояснень в чому саме полягав супровід справи в Одеському окружному адміністративному суді з урахуванням того, що відкриті судові засідання не проводилися, з матеріалами справи уповноважений представник позивача не ознайомлювався, жодної заяви чи клопотання, окрім позовної заяви та клопотання про долучення доказів на понесення витрат на правничу допомогу, з боку позивача до суду не надходило, а розгляд справи у П'ятому апеляційному адміністративному суді станом на 22.11.2021 року не здійснювався.
Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» задоволено, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000194/2 від 14.06.2021 року.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00377 від 14.06.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А, код ЄДРПОУ 43096047) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) сплачений судовий збір у розмірі 5023(п'ять тисяч двадцять три) гривні 19 копійок та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко