Справа № 420/14463/20
22 листопада 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши у в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління МВС України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення боргу, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління МВС України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення боргу
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління МВС України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення боргу, визнано протиправною бездіяльність ГУМВС України в Одеській області що виразилась у невиплаті на користь ОСОБА_1 суми боргу за невиплачену одноразову грошову допомогу на оздоровлення за червень 2013 року у розмірі 4105 (чотири тисячі сто п'ять) гривень та стягнуто з Головного управління МВС України на користь ОСОБА_1 суму боргу за невиплачену одноразову грошову допомогу на оздоровлення за червень 2013 року у розмірі 4105 (чотири тисячі сто п'ять) гривень.
01.10.2021 року видано виконавчий лист.
12.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, в обґрунтування якої зазначено, що позивачем пред'явлено виконавчий лист з метою виконання до Головного управління Казначейської служби України в Одеській області.
19.10.2021р. ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області із заявою, якою просив надати йому належним чином завірені копії звернення (запит) Головного управління МВС України в Одеській області та відповіді MBC України щодо надання відповідного фінансування з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021р. у справі №420/14463/20.
11.11.2021р. за №14/1-Л-1073 позивачу надійшов лист від Головного управління МВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) за текстом якого йдеться, що на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/14463/20 вiд 14.09.2021р. ліквідаційною комісією до Національної поліції України направлено листа та довідку про потребу в коштах для виконання судових рішень. Даним листом зазначено, що кошториснi призначення затверджуються головним розпорядником коштів - Національною поліцією України.
Але це не вiдповiдає дійсності з огляду на положення ст. 22 Бюджетного Кодексу України. Ззгідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУМВС України в Одеській області та ГУНП України в Одеській області є окремими юридичними особами та мають рiзнi ідентифікаційні коди юридичних осіб. Національна поліція України не належить до органів внутрішніх справ та не входить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ. Жодний нормативно-правовий акт України не дає підстав стверджувати, що органи Національної поліції (в тому числі ГУНП в областях) є правонаступниками органів міліції ГУМВС, зокрема і в частині функції з погашення заборгованостей по рішенням судів.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 просить:
визнати протиправними дії Головного управління МВС України в Одеській області які полягають у надісланні до Національної поліції України листа про потребу в коштах для виконання судового рішення від 22.02.2021 по справЭ№ 420/14463/20;
постановити окрему ухвалу суду в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі № 420/14463/20.
Відповідно до ст.. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів на наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України. Дана стаття встановлює відповідні обов'язкові реквізити, які має містити така заява.
Зокрема, законодавець передбачив, що заява про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Разом з цим доказів того, що виконавчий лист по справі №420/14463/20 пред'являвся до виконання заявником не надано.
Суд зазначає, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду вiд 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, та вiд 27.06.2019 у справі №807/220/18.
За правилами частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вимогам, визначеним у частинах 2-4 цієї статті, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень підлягає поверненню у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 383 КАС України, а саме - п. 7 ч. 2 та ч. 3 цієї статті.
Керуючись ст. 383 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління МВС України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення боргу - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строк та порядок встановлений ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя А.А. Радчук