Справа № 420/7849/21
12 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивач - не з'явився, представника Подільської районної державної адміністрації Одеської області - Прейс О.В., представник Кодимської районної державної адміністрації Одеської області - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, Подільської районної державної адміністрації Одеської області, в якому відповідно до уточненого позову від 09.07.2021 року (вхід. №37753/21 від 15.07.2021 року), просить:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Комісії з реорганізації Кодимської районної державної адміністрації Одеської області №17/к-2021 від 24.03.2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”;
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області;
- зобов'язати Кодимську районну державну адміністрацію Одеської області, Подільську районну державну адміністрацію Одеської області сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.03.2021 року по час фактичного поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розпорядженням Кодимської районної державної адміністрації № 57/к-2013 від 07.05.2013 року його призначено на посаду головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації, як такий, що пройшов за конкурсом. Присвоєно п'ятнадцятий ранг державного службовця.
Розпорядженням голови Кодимської райдержадміністрації № 32/к-2016 від 21.03.2016 року позивача призначено на посаду першого заступника голови райдержадміністрації та присвоєно дев'ятий ранг державного службовця.
30 липня 2019 року позивачем було укладено контракт про походження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського, сержантського та старшинського складу.
Позивач вказав, що з 23 жовтня 2020 року по теперішній час він бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення.
Впродовж всього цього часу проходження військової служби на підставі укладеного контракту за позивачем зберігалася посада першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області та сплачувався середній заробіток.
Позивач вказав, що згідно трекінгу Укрпошти, 23 січня 2021 року за адресою його місця реєстрації надійшло попередження про наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією Кодимської районної державної адміністрації.
Однак, у зв'язку із перебуванням позивача на території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, ним вказане попередження отримане не було.
У подальшому, 01 квітня 2021 року на адресу місця проживання позивача надійшов лист з повідомленням про його звільнення з посади у зв'язку з реорганізацією Кодимської районної державної адміністрації та розпорядженням про звільнення № 17/К-2021 від 24.03.2021 року.
Позивач вказав, що у період з 23 січня 2021 року по день звільнення - 29 березня 2021 року, йому не було запропоновано жодної іншої посади в установі.
Зазначене розпорядження про звільнення від 24.03.2021 року № 17/к-2021 позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач зазначив, що чинне законодавство не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, призваним на військову службу, за жодних обставин. Припинення трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливо тільки після закінчення проходження військової служби (дня фактичної демобілізації).
Позивач вказав, що на теперішній час він продовжує проходити військову службу за контрактом, безпосередньо беручи участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
Ухвалою від 18.05.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 07.07.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
У підготовчому засіданні 20.07.2021 року прийнято до розгляду уточнений позов від 15.07.2021 року.
У зв'язку з залученням в уточненому позові другого відповідача - Подільську районну державну адміністрацію Одеської області, розгляд справи розпочато спочатку.
У підготовчому засіданні 15.09.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 15.09.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 12.11.2021 року на 10:00 годину, з'явився представник відповідача Подільської районної державної адміністрації Одеської області (у режимі відеоконференції).
Позивач та відповідач - Кодимська районна державна адміністрація Одеської області у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача - Подільської районної державної адміністрації Одеської області позов визнав, не заперечував проти його задоволення, зазначивши, що у Подільській районній державній адміністрації Одеської області, до якої приєднано внаслідок реорганізації Кодимську райадміністрацію, посада першого заступника голови Подільської районної державної адміністрації Одеської області є вакантною.
Відповідач - Кодимська районна державна адміністрація Одеської області відзив на позовну заяву не подав.
Заслухавши вступне слово представника відповідача - Подільської районної державної адміністрації Одеської області, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що розпорядженням Кодимської районної державної № 57/к-2013 від 07.05.2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації, як такий, що пройшов за конкурсом. Прийнято Присягу державного службовця. Присвоєно п'ятнадцятий ранг державного службовця. Вказане підтверджується записами №№ 17-19 у трудовій книжці позивача (а.с.16).
Розпорядженням голови Кодимської райдержадміністрації № 32/к-2016 від 21.03.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника голови райдержадміністрації та присвоєно дев'ятий ранг державного службовця. Вказане підтверджується записами №№ 21, 22 у трудовій книжці позивача (а.с.16 зв.бік).
30 липня 2019 року позивачем було укладено з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " контракт про походження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського сержантського та старшинського складу строком на три роки (а.с. 22-23).
З 23 жовтня 2020 року по теперішній час позивач бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів н.п. Світлодарськ, Донецька область, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2021 року №921 (а.с. 24).
Згідно трекінгу поштового відправлення "6600001168176" ПрАТ "Укрпошта", 23 січня 2021 року за адресою місця реєстрації позивача надійшло попередження про наступне звільнення з посади першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією Кодимської районної державної адміністрації відповідно до розпорядження КМ України від 17.07.2020 року № 1635-р та розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 16.01.2021 року № 35/од-2021 (а.с. 18, 19).
Розпорядженням голови Комісії з реорганізації Кодимської РДА Одеської області від 24.03.2021 року №17/к-2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області 29.03.2021 року у зв'язку з реорганізацією Кодимської районної державної адміністрації Одеської області (а.с. 20).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про державну службу», підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
Згідно ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу», суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Вимоги частин першої-третьої статті ст.49-2 КЗпП України не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами організації виробництва і праці, пов'язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частин 1-3 ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до абзаців 1, 5 ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 205/1993/17-ц, особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Таким чином, особливий період в Україні діє.
Отже, чинне законодавство України не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, призваним на військову службу, до закінчення особливого періоду за жодних обставин. Припинення трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливо тільки після закінчення проходження військової служби (дня фактичної демобілізації).
Як встановлено судом, як на момент звільнення, так і до цього часу позивач продовжує проходити військову службу за контрактом, безпосередньо беручи участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області протиправно прийнято розпорядження №17/к-2021 від 24.03.2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”.
Крім того, як встановлено судом, посада першого заступника голови Подільської районної державної адміністрації Одеської області, до якої приєднано внаслідок реорганізації Кодимську районну адміністрацію Одеської області - є вакантною, що підтвердив суду представник відповідача у судовому засіданні.
Отже, окрім викладених вище доводів, суд зазначає, що у відповідачів була можливість запропонувати позивачу вказану вакантну посаду відповідно до приписів ч.3 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент розгляду справи Кодимська районна державна адміністрація Одеської області (ідентифікаційний код 04057149) перебуває в стані припинення з 25.01.2021 року, запис № 1005371270021000096, в результаті реорганізації. Тобто, на момент ухвалення рішення у справі вказана юридична особа ще не припинена
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Комісії з реорганізації Кодимської районної державної адміністрації Одеської області №17/к-2021 від 24.03.2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”; поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки день звільнення 29 березня 2021 року вважається останнім робочим днем позивача перед звільненням, суд зазначає, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді з 30 березня 2021 року.
Поновлюючи позивача на посаді, суд також задовольняє вимогу про стягнення з Кодимської районної державної адміністрації Одеської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому, суд обирає більш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та замість зобов'язання відповідача сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.03.2021 року, виходячи за межі позовних вимог відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне стягнути з відповідача - Кодимської районної державної адміністрації Одеської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислений відповідно до приписів постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100.
Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
У п.6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З архівної довідки відділу трудового архіву Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 22.10.2021 року №02-27/479, вбачається, що за два місяці, що передували звільненню, заробітна плата позивача складала: за січень 2021 року - 18042,40 грн., за лютий 2021 року - 18992 грн.
Тобто, за 39 робочих дні протягом січня-лютого 2021 року позивачу була нарахована заробітна плата в загальній сумі 37034,40 грн. (18042,40 грн. + 18992 грн.)
Тому середньоденний заробіток позивача складає 949,60 грн. (37034,40 грн. / 39 робочих дні).
Оскільки день звільнення позивача (29.03.2021 року) є останнім днем його роботи, період вимушеного прогулу, що підлягає оплаті - це період з 30.03.2021 року по день ухвалення судом рішення про поновлення позивача.
Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню за період з 30.03.2021 року по 12.11.2021 року (157 робочих днів) складає 149087,20 грн. (949,60 грн. x 157 робочих днів), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, вимоги позивача до Кодимської райдержадміністрації Одеської області підлягають частковому задоволенню, оскільки суд відмовляє у вимозі про зобов'язання відповідача сплатити середній заробіток (замість цього стягує середній заробіток), та період, за який стягується середній заробіток починається з 30 березня 2021 року, а не з 29 березня 2021 року як того просить позивач.
Суд стягує середній заробіток за час вимушеного прогулу саме з Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, запис про припинення якої на даний час до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ще не внесено, а тому саме ця юридична особа, яка звільнила позивача повинна відповідати за цією вимогою.
З цих же підстав суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільської районної державної адміністрації Одеської області про зобов'язання сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.03.2021 року по час фактичного поновлення на посаді, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу слід стягнути з Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, яка незаконно звільнила позивача.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності з п. 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 21840,80 грн. (23 робочих дні (з 30.03.2021 року по 29.04.2021року) х 949,60 грн.), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п. 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Кодимської районної державної адміністрації Одеської області (адреса: площа Перемоги, 1-1, м. Кодима, Одеська область, 66000, код ЄДРПОУ 04057149) - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Комісії з реорганізації Кодимської районної державної адміністрації Одеської області №17/к-2021 від 24.03.2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”.
Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області з 30 березня 2021 року.
Стягнути з Кодимської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.03.2021 року по 12.11.2021 року в сумі 149087,20 грн. (сто сорок дев'ять тисяч вісімдесят сім гривень 20 копійок), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позову ОСОБА_1 до Кодимської районної державної адміністрації Одеської області - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільської районної державної адміністрації Одеської області (адреса: пр-т Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 04057161) про зобов'язання сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.03.2021 року по час фактичного поновлення на посаді - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 21840,80 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок гривень 80 копійок), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 22 листопада 2021 року.
Суддя В.В. Андрухів