Справа № 401/2539/21 ;
Провадження № 2/401/1174/21
"10" листопада 2021 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар Горбатюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-
13 серпня 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 на їх користь за період з 01 вересня 2014 року по 01 липня 2021 року в сумі 19852 грн. 66 коп., втрат від інфляції в розмірі 5828 грн. 43 коп., трьох відсотків річних в розмірі 2147 грн. 42 коп. та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Представник позивача зазначає, що звертався до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення відповідного боргу, але ухвалою суду від 11 березня 2019 року відмовлено у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч.1 ст. 165 ЦПК України - заява подана з порушенням вимог п.3 ч.3 ст. 163 ЦПК України, оскільки відсутній договір, за яким було пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідачу надаються послуги з теплопостачання на підставі рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 15 серпня 2012 року за № 742 «Про визначення виконавця житлово-комунальної послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання», відповідно до якого СП ТОВ «Світловодськпобут» є виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Світловодську. Вказане рішення діяло до 16.08.2019 року, тобто в момент виникнення спірних правовідносин. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та ЗУ «Про теплопостачання» закріплено обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги, а також дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі і про надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Відповідачем договір про надання послуг з постачання теплової енергії не укладався. Відповідач надані послуги не оплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 вересня 2014 р. по 01 липня 2021 р., розмір якої склав 19852 грн. 66 коп
Крім того, посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідно до розрахунку складає 5828,43 грн. - інфляційні витрати, 2147,42 грн. - 3% річних.
Також, просить стягнути окрім сплаченого судового збору, судові витрати на відшкодування професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн. На підтвердження цієї суми надав суду договір про надання правничої (правової) допомоги, акт надання професійної правової допомоги, копії свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю та довіреності.
Ухвалою судді від 26 серпня 2021 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі з викликом сторін по справі.(а.с. 62-63).
22 жовтня 2021 року від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат, в якій останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму судових витрат в сумі 7270грн. На підтвердження цієї суми надав суду договір про надання правничої (правової) допомоги, акт надання професійної правової допомоги, копії свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю та довіреності. (а.с.73-77).
Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного порядку розгляду справи не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с. 67, 78).
Відповідач в судові засідання не з'явився про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими конвертами, повернутими до суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання". (а.с. 72).
В зв'язку з вищевикладеним, відповідно до ухвали суду від 10 листопада 2021 року суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
На підставі рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 15 серпня 2012 року № 742, виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання визначено Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут". (а.с. 8).
Довідкою СП ТОВ "Світловодськпобут" виданою станом на 01 липня 2021 підтверджується, що заборгованість за послуги СП ТОВ "Світловодськпобут" ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 вересня 2014 року по 01 липня 2021 року складає 19852 грн. 66 коп. (а.с. 9-10).
Відповідно до розрахунку наданого позивачем, інфляційні втрати по особовому рахунку НОМЕР_1 , складають 5828 грн. 43 коп, три відсотки річних від простроченої суми становить 2147,42 грн. (а.с. 9-10).
Згідно статті 13 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Із змісту ч. 1 ст. 901 ЦК слідує, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ст. 68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання.
Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІУ містить визначення поняття споживача як фізичної особи чи юридичної особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись) цими послугами. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
СП ТОВ "Світловодськпобут" є постачальником теплової енергії в житловий будинок де власником квартири є відповідач і даний будинок забезпечується централізованим опаленням, що підтверджується наявністю договірних правовідносин та особовим абонентським рахунком. Заборгованість відповідачем добровільно погашена не була, а тому має бути стягнута в судовому порядку.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до cт. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вказаної норми закону, позивачем проведено власний розрахунок індексу інфляції та трьох відсотків річних виходячи із розміру заборгованості за отримані відповідачем послуги, в результаті проведення якого відповідачу нараховано індекс інфляції в розмірі 5828,43 грн., 3% річних у розмірі 2147,42 грн. за період з 01 вересня 2014 року по 01 липня 2021 року (а.с. 9-10).
Отже, заборгованість за послуги з централізованого опалення підлягає стягненню з відповідача з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
При вирішенні вимог позивача про відшкодування понесених судових витрат суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Верховним Судом у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Проте, відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7270,00 грн. слід відмовити, а вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відповідно ст. 141 ЦПК України задовольнити.
Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 901 ЦК України, ст. ст. 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 81, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2014 року по 01.07.2021 року в розмірі 27828 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 51 коп., яка складається з: 19852 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 66 коп. - сума основного боргу; 5828 (п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 43 коп. - втрати від інфляції; 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 42 коп. - три відсотки річних.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
В задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00коп. - відмовити.
Відомості про сторони:
позивач - Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", місце знаходження: вул. Г.Сковороди, 2А, м.Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ 31678853.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 12 жовтня 1995 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова