Копія
Справа № 397/611/21
н/п : 2/397/330/21
Іменем України
15.11.2021 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Івченко П.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах позивача Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Шкапенко О.В., який діє в інтересах позивача АТ «Акцент - Банк» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 04.12.2019, яка виникла станом на 11.07.2021 у розмірі 22 088,99 грн. та судові витрати в розмірі 2270 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.12.2019 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 11.07.2021 останній має заборгованість - 22088,99 грн., з яких: 14442,85 грн. - заборгованість за кредитом; 7646,14 грн. - заборгованість по відсоткам.
Ухвалою судді від 17.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 31-32).
Представник позивача у судове засідання не з?явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 22).
Відповідач, у відповідності до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте в судове засідання, призначене на 15.11.2021, не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив не подав (а.с. 57).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за правилами спрощеного провадження, на підставі наявних доказів.
Тому, відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд даної справи за відсутності відповідача, про що постановлена відповідна ухвала, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом установлено, що 04.12.2019 відповідачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 6). Надана позивачем копія анкети-заяви, підписана відповідачем, не містить інформацію про кредитний ліміт, про встановлення якого просив відповідач, погоджену сторонами процентну ставку за користування таким кредитним лімітом, строк кредитування тощо, а також інформацію про банківські картки, які б мали б бути випущені банківською установою. Суд зазначає, що з наданого позивачем доказу у вигляді копії анкети-заяви взагалі не вбачається інформація щодо виду банківської послуги, за отриманням якої звертався відповідач до банку.
З наданого позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», розділ Кредитні карти «Зелена» вбачається, що ці умови регулюють відносини між Банком та Клієнтом з випуску та обслуговування кредитних карт. Банк випускає Клієнту Картку на підставі Заяви, належним чином заповненої та підписаної Клієнтом. Випуск карки і відкриття Рахунки Картки здійснюється у разі прийняття Банком позитивного рішення про можливість випуску Клієнту Картки (п. 2.1.1.1). Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Її тип визначено в Договорі, частиною якого є Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Датою укладення договору є дата отримання Картки, зазначена в Заяві (п. 2.1.1.2.1). Картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовому чи на зворотному боці Картки, включно (п. 2.1.1.2.11).
Отже суд зазначає, що підписання клієнтом банку заяви-анкети не є беззаперечним доказом видачі кредиту банком та отримання такого кредиту позичальником, зважаючи на той факт, що після розгляду заяви-анкети банк мав би прийняти рішення про видачу кредиту або про відмову у видачі кредиту. У разі позитивного рішення, банк мав би видати кредитну картку, про яку просив клієнт у заяві-анкеті, з дати отримання якої між сторонами виникли б договірні відносини щодо укладення кредитного договору у межах строку дії виданої картки.
Зважаючи на відсутність в наданій позивачем анкеті-заяві посилання на тип кредитної картки, доказів прийняття банком відповідного рішення про випуск картки, доказів видачі такої кратки відповідачу, суд не вважає доведеними ствердження позивача про отримання та не погашення кредиту відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність тощо.
Цивільне судочинство здійснює на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Керуючись наведеними принципами змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, позивач зобов'язаний був надати докази на доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог разом із подачею позовної заяви до суду. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання кредиту відповідачем у заявленому розмірі позивач не надав.
Окрім цього, будь-яких доказів у вигляді: довідки про видані відповідачу кредитні картки, виписки з банківського рахунку відповідача з зазначенням руху коштів по такому рахунку; доказів відкриття банківського рахунку та встановлення за ним кредитного ліміту із зазначенням розміру кредитного ліміту, - позивач не надав.
Не вбачається розмір кредитного ліміту, встановленого позивачем на банківську кратку відповідачу й з тексту позовної заяви.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач обмежився фразою такого змісту «відповідачу видано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку» без вказівки конкретного його розміру та номеру, дати видачі та строку дії платіжної картки.
Позивач своїм правом надати докази, які б належним чином підтверджували факт отримання відповідачем кредиту, не скористався.
Таким чином суд уважає недоведеним позивачем факт існування домовленостей між сторонами про укладення кредитного договору та про умови кредитування, зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження видачі відповідачу кредиту. Оскільки суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсутні підстави й для стягнення процентів, нарахованих позивачем відповідачу за користування таким кредитом.
Щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором (а.с.5) суд зазначає таке.
Наданий розрахунок заборгованості за договором № б/н від 2019-12-04, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , ОКПО - НОМЕР_1 , підписаний представником АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. Підпису відповідача такий розрахунок не містить. Отже позивач самостійно склав такий розрахунок, та тільки позивач міг впливати на зміст такого розрахунку незалежно від волевиявлення відповідача. Самостійно на власний розсуд складений позивачем розрахунок заборгованості не може бути визнаний судом належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором у відповідача, оскільки такий розрахунок не підтверджується іншими доказами (первинними документами, які б свідчили про отримання відповідачем грошових коштів). На переконання суду, сам по собі розрахунок заборгованості, здійсненний банківською установою в односторонньому порядку, не є достатнім та беззаперечним доказом отримання кредиту позичальником без наявності доказів відкриття позичальнику карткового рахунку, зарахування грошових коштів на такий картковий рахунок, встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, отримання картки позичальником тощо.
Крім того, з наданого позичальником розрахунку заборгованості вбачається, що ним здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом з розрахунку 44,4 % процентна ставка (поточна) та 88,8 % процентна ставка (прострочена), хоча в позовній заяві позивач зазначав, що видавав кредит під 44,40 % на рік. Доказів існування домовленостей з відповідачем про встановлення саме такої плати за користування кредитом матеріали справи не містять.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua/green/tariffs в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Зелена» суд не бере до уваги, оскільки такий витяг не містить підпису відповідача, позивач склав витяг самостійно без участі відповідача, відповідача з ним під підпис не ознайомлював, та позивач має можливість самостійно визначати та змінювати зміст такого витягу та тарифів, незалежно від волі на це відповідача-позичальника. Доказів користування відповідачем кредитною краткою «Зелена» позивач до суду також не надавав. Такий витяг, на переконання суду, не може свідчити про існування між сторонами двосторонніх домовленостей про укладення кредитного договору з певним кредитним лімітом, розмір якого позивач не довів, та умовами користування кредитними коштами в межах такого ліміту. Інших належних доказів на підтвердження укладення кредитного договору у письмовій формі з зазначеним процентної ставки за користування кредитом та строком кредитування матеріали справи не містять.
Також суд не бере також до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем не доведено, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви-анкети, і позичальник погоджувався з такими Умовами, саме їх мав на увазі, підписуючи заяву-анкету, та з ними ознайомлювався.
Вказаний висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у справі № 342/180/17 (постанова від 03 липня 2019 року), № 188/1815/17(постанова від 27.08.2020), № 378/305/18 (постанова від 23.07.2020), відповідно до яких витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Таким чином, суд уважає недоведеним позивачем факт існування домовленостей між сторонами про укладення кредитного договору, погодження сторонами певного кредитного ліміту, встановлення погодженого сторонами розміру процентів за користування кредитом за ставкою 44,4 % та 88,8 % річних. Також позивачем не було доведено як факт видачі відповідачу кредиту так і факт його неповернення відповідачем.
З цих підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 22088,99 грн, які суд уважає безпідставними та необґрунтованими належними доказами.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 141, 178, 259, 264-265, 274, 279-282, 284, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову представника Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах позивача Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На заочне рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 23.11.2021.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ - 14360080.
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, місце перебування: 49074, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, довіреність № 22939404-К-Н-О від 17.03.2021.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 .
Суддя: /підпис/ П.О. Івченко
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Судове рішення станом на «___»________20__ року набрало законної сили.
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/611/21.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ______________________ П.О.Івченко
Копію засвідчено «___»_____________20___ року.