Справа № 386/1012/21
Провадження № 1-кп/386/132/21
22 листопада 2021 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021121110000459 відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, пільг та утриманців не має, не депутата, не військовозобов'язаного, стан здоровя задовільний зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз : 05.03.2020 року Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки, судимість не відбута та не погашена:
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289Кримінального Кодексу України
На розгляді у Голованівському районному суді Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, продовжують існувати.
Обвинувачений в судовому засіданні просив змінити йому міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою.
Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , просила змінити тому запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпілий поклався на розсуд суду
Заслухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку потерпілого, обвинуваченого та позицію його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити, виходячи з наступних підстав.
Конституційний Суд України в рішенні від 23.11.2017 №1-р/2017 зазначив про те, що питання щодо доцільності обрання відносно підозрюваного заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, які були обрані на стадії досудового розслідування, мають бути повторно вирішенні на стадії судового провадження під час підготовчого засідання.
Продовження судом під час судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду.
А тому, суд під час судового засідання за наявності клопотання прокурора, вирішує питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу, яке відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено (частини 4, 5 ст. 199 КПК України).
Внесене клопотання та матеріали кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, що підтверджується: обвинувальним актом у кримінальному провадженні, складеним слідчим СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 та затвердженим прокурором Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2021 відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема рішення ЄСПЛ від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» та від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою суд враховує, що обвинувачений є повнолітньою людиною, не працює, незадовільно характеризується за місцем проживання, не має інвалідності, має задовільний стан здоров'я, важких хвороб не має, не одружений, не має неповнолітніх дітей або утриманців, має зареєстроване місце проживання, відсутність міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніш судимий та скоїв злочин в період відбування покарання.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений вчинив тяжкий злочин, покарання за яке передбачено у вигляді від 5 до 8 років позбавлення волі, має невідбуте покарання за аналогічний злочин, не працює, не має стійких соціальних зав'язків, а тому з метою уникнення від покарання ОСОБА_4 може переховуватись від слідства та суду залишивши своє місце проживання, а також може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки живе з ними в одній місцевості, здатен залякати, вплинути на них з метою змінити останніми показів, та може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки раніше 05.03.2020 року був засуджений за аналогічний злочин передбачений ч.2 ст.289 КК України, перебуває на обліку в Голованівському районному секторі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, на шлях виправлення не став, а вчинив новий злочин, що свідчить небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, а тому в подальшому може продовжувати їх вчиняти.
При цьому суд оцінює суворість можливого покарання обвинуваченому та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд не знайшов підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, яке б було достатнім для запобігання наведеним ризикам, оскільки особисте зобов'язання не може бути застосоване до обвинуваченого через тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, відсутні особи, які могли б поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і зобов'язань при застосуванні особистої поруки, у обвинуваченого відсутні грошові кошти для внесення застави, осіб які б бажали внести такі кошти не встановлено та стороною захисту не заявлено, обвинувачений після скоєння злочину намагався втекти та переховуватись від органів поліції, що унеможливлює застосування домашнього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе залишити обвинуваченому розмір застави визначену судом раніше.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , а у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити за необгрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197, 199, 205, 315 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити повністю.
Продовжити строк тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021121110000459, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто з 22 листопада 2021 року до 24 години 00 хвилин 20 січня 2022 року включно.
Розмір застави ОСОБА_4 залишити попередньою, у відповідності до ухвали суду від 06 жовтня 2021 року.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 години 00 хвилин 20 січня 2022 року.
Ухвала діє до 24 години 00 хвилин 20 січня 2022 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копії даної ухвали негайно вручити учасникам судового провадження та відповідальним особам конвою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Дата та час складення і оголошення повного тексту ухвали: 23 листопада 2021 року о 08 год. 00 хв.
Суддя: ОСОБА_1