Справа № 161/12699/21
Провадження № 2/161/3414/21
17 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кирилюк В.Ф.,
секретаря - Шолом С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів про визначення часток у спільній сумісній власності.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . На початку 2021 року вони домовилися в усній формі стосовно поділу квартири, а саме, що кожному належатиме рівна частка 1/3 квартири. Однак, документально визначити частки в нерухомому майні не погодилися.
Покликаючись на викладені обставини, просить суд визначити, що їй та відповідачам по справі належить на праві приватної власності по 1/3 частці в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує із підстав вказаних у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Також слід зазначити, що згідно із ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 370 ЦК України, якою регулюється питання про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та якою передбачено, що співвласники спільної сумісної власності, як і співвласники спільної часткової власності мають право на виділ у натурі частки із спільного майна з тією лише різницею, що учасники першої не мають завідомо визначених ідеальних часток у праві спільної власності, а відтак, вони мають бути передусім визначені, після чого стає можливим виділ частки в натурі. При визначені розміру часток співвласників у спільній сумісній власності вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками, законом або рішенням суду.
Згідно із положеннями ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , мати позивача ОСОБА_2 , та брат позивача ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на житло від 13.04.2000 року виданого Відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради згідно з розпорядженням №408-р від 13.04.2000 року і зареєстрованого у відділі по приватизації житлового фонду під №408-р/26.
На даний час вказана квартира належить учасникам справи на праві спільної сумісної власності, тобто розмір часток співвласників у праві власності не визначений, проте презюмується, що такі частки мають бути рівними.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
З урахуванням презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності суд дійшов висновку про належність кожному співвласнику по 1/3 частини квартири, що ґрунтується на засадах рівності і жодним чином не обмежує права одних співвласників за рахунок інших.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 355, 368, 372 ЦК України, ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.263-265 ЦПК України,
Визначити розмір частки ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки, ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частки, ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3
Відповідачами у справі є:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено та підписано 23 листопада 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк