Справа № 161/6630/13-ц
Провадження № 4-с/161/115/21
22.11.2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кирилюк В.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Шолом С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Балакіревої Юлії Олегівни у виконавчому провадженні №65978858 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у цивільній справі №161/6630/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2013 року у цивільній справі №161/6630/13-ц ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі 600 гривень щомісячно, починаючи з 12 квітня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі 400 гривень щомісячно, починаючи з 12 квітня 2013 року і до досягнення трьох років сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набрало законної сили 24 травня 2013 року та на його виконання, в частині стягнення аліментів на дитину, був виданий виконавчий лист від 04 червня 2013 року, який стягувачем був пред'явлений до примусового виконання у Другий відділ державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ВП №65978858.
На адресу суду 05 листопада 2021 року надійшла скарга стягувача, яка обґрунтована тим, що державний виконавець всупереч положенням ч.2 ст.182 СК України не нарахував аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 12 квітня 2013 року по 02 жовтня 2021 року.
Стягувач вважає, що аліменти в такому розмірі мають нараховуватися саме з 12 квітня 2013 року, як визначено у виконавчому документі.
З наведених вище підстав стягувач просить суд зобов'язати державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості за аліментами у відповідності до приписів ч.2 ст.182 СК України, ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», в розмірі не меншому ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 квітня 2013 року по 02 жовтня 2021 року включно.
Стягувач у судове засідання не прибула, але її представник у письмовій заяві просить суд слухати скаргу за їх відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Державний виконавець у письмовому відзиві скаргу заперечила та вказала, що аліменти нараховувалися нею у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 28 серпня 2018 року, коли вступили у силу відповідні зміни до СК України.
В письмовій заяві державний виконавець просить суд слухати скаргу за її відсутності.
Представник боржника у письмовій заяві просить суд слухати скаргу за його відсутності, вимоги скарги заперечує.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково, з таких підстав.
Частиною другою статті 182 СК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення про присудження аліментів) було визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Одночасно, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII, частину другу статті 182 СК України викладено в новій редакції, яка вказує, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказаний закон набрав чинності 08 липня 2017 року.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року та на який посилається у відзиві державний виконавець, у ч.2 ст.182 СК України абзац другий після слова "Мінімальний" доповнив словом "гарантований", але розмір мінімальних аліментів не змінював.
З огляду на вищевикладене, можливо дійти таких висновків:
1) у період з 12 квітня 2013 року (день з якого ухвалено стягувати аліменти) по 07 липня 2017 року мінімальний розмір аліментів становив 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
2) у період з 08 липня 2017 року по даний час мінімальний розмір аліментів становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Всупереч наведеному, як свідчить наданий державним виконавцем розрахунок, аліменти у розмірі не менші ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку вона розрахувала починаючи з 28 серпня 2018 року, а не з 08 липня 2017 року, як це було передбачено вступившими в силу змінами до ч.2 ст.182 СК України.
З огляду на вказане, скаргу слід задовольнити частково та зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок розміру заборгованості за аліментами за період з 08 липня 2017 року по 27 серпня 2018 року виходячи з їх мінімального розміру у 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Починаючи з 28 серпня 2018 року державний виконавець розраховував аліменти вірно, виходячи з їх мінімального розміру у 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому скарга за період з 28 серпня 2018 року по 02 жовтня 2021 року є надуманою.
Підстав для здійснення перерахунку розміру аліментів саме з 12 квітня 2013 року, як просить стягувач, суд також не знаходить, оскільки аліменти у період з 12 квітня 2013 року по 07 липня 2017 року у розмірі 600,00 грн. перевищували 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а інше правозастосування положень ч.2 ст.182 СК України суперечить правилам дії законів у часі, які визначені ч.1 ст.58 Конституції України.
Керуючись ст.451 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Балакіреву Юлію Олегівну, або іншого державного виконавця, у провадженні якого знаходиться відповідне виконавче провадження, здійснити перерахунок розміру заборгованості боржника ОСОБА_3 за аліментами на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 08 липня 2017 року по 27 серпня 2018 року включно, виходячи з їх мінімального розміру у 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в межах виконавчого провадження №65978858 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у цивільній справі №161/6630/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її прийняття. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 23 листопада 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк