09 листопада 2021 року о 10 год. 50 хв.Справа № 280/6416/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
представника позивача - Власової І.Ю.
представників відповідача - Золотько О.І., Бойко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фермерського господарства «Чернігівське»
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
26 липня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства «Чернігівське» (далі - позивач, ФГ «Чернігівське») до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №245 від 25.06.2021 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів в розмірі 1306,88 грн., та застосованих до позивача фінансових санкцій, а саме штрафу в сумі 653,44 грн., який визначений у розмірі 50% коштів вій суми неправомірно витрачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача в частині неправомірного використання позивачем страхових коштів, в частині виплати громадянину ОСОБА_1 (голові фермерського господарства) допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду є необґрунтованими. Позивач зазначає, що висновки відповідача про те, що кошти виплачені незастрахованій особі є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , відповідно до статутних документів є лише засновником та головою ФГ «Чернігівське», а не членом ФГ, та приступив до своїх обов'язків відповідно до наказу про прийняття на роботу від 03.04.2017 №4-П за сумісництвом, а отже є найманим працівником. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , як найманий працівник ФГ «Чернігівське» є застрахованою особою, за яку фермерським господарством своєчасно та в повному обсязі сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати, а тому позивач вважає, що підстави для повернення коштів відсутні.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що комісією із соціального страхування фермерського господарства прийнято рішення про надання матеріального забезпечення, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_1 у розмірі 1306,88 грн. Разом з тим, відповідач зазначає, що особа якій було перераховано матеріальне забезпечення у виді допомоги по тимчасовій непрацездатності є засновником та головою ФГ, одна відповідно до статуту не є членом ФГ, тобто не є застрахованою особою у розумінні п.5-1 ч.1 ст.4 Закону №2464. Відповідач вказував на те, що позивач не визначив ОСОБА_1 як члена фермерського господарства, прийняв його на роботу за трудовим договором, чим порушив вимоги Закону України «Про фермерське господарство», що в свою чергу призвело до порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та не визначає ОСОБА_1 як застраховану особу.
З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив таке.
Судом встановлено, що співробітниками Веселівського відділення Управління проведено перевірку дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України, за результатами якої складено Акт №22 від 10.06.2021.
Відповідно до висновків перевірки встановлено неправомірне використання ФГ «Чернігівське» коштів Фонду у сумі 1306,88 грн. (серпень 2019 року), які виплачені незастрахованій особі ОСОБА_1 (голові фермерського господарства).
25.06.2021 Управлінням прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №245, відповідно до якого позивача зобов'язано повернути кошти в розмірі 1306,88 грн. та сплатити фінансову санкцію в розмірі 653,44 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, якою встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення стало твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 (голова фермерського господарства) не застрахованою особою, а тому позивачем неправомірно виплачено йому кошти Фонду по втраті працездатності.
Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон №2464).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464).
Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону №2464, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Суд зазначає, що перелік платників єдиного внеску визначений статтею 4 Закону №2464.
Так, відповідно до зазначеної статті Закону №2464, платниками єдиного внеску є, серед іншого:
роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Суд зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону №1105, кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 18 Закону №1105 передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч.3 ст.19 Закону №1105, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню відповідно до цього Закону, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону, за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.
Відповідно до Статуту ФГ «Чернігівське», а саме розділу І Статуту, громадянин ОСОБА_1 є засновником та головою ФГ «Чернігівське». При цьому, членами ФГ «Чернігівське» є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а громадянин ОСОБА_1 , в якості члена ФГ у Статуті не зазначений.
03.04.2017 ФГ «Чернігівське» видано наказ №4-П «Про прийняття на роботу», за яким громадянин ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків Голови ФГ «Чернігівське» з 03 квітня 2017 року, за сумісництвом.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом спірного періоду працював також за сумісництвом на посаді фінансового директора ТОВ «САВ Комплект».
Також, судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що ФГ «Чернігівське» у встановленому порядку сплачувало єдиний внесок за ОСОБА_1 , як за найманого працівника.
Під час розгляду справи відповідач вказував на те, що ОСОБА_1 не є застрахованою особою в розумінні п.5-1 ч.1 ст.4 Закону №2464.
Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що стаття 4 Закону №2464 не визначає коло осіб, які є застрахованими, а визначає коло платників єдиного внеску, тобто коло осіб, які мають обов'язок сплачувати єдиний внесок.
В свою чергу, визначення застрахованої особи наведено законодавцем у п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464, та відповідно до зазначеної норми застрахованої особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Громадянин ОСОБА_1 підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та за нього ФГ «Чернігівське» сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 статусу застрахованої особи.
Суд звертає увагу і на те, що Фонд протягом тривалого часу отримував кошти, як єдиний внесок за ОСОБА_1 , при цьому жодних зауважень стосовно того, що за ОСОБА_1 кошти сплачувати не потрібно позивачу роз'яснено не було.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 набув право на отримання матеріального забезпечення та соціальні послуги за страхуванням, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки в розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464 є застрахованою особою.
Доводи відповідача про те, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про фермерське господарство», суд відхиляє, оскільки відповідач не є уповноваженим органом з зазначеного питання та не має права перевіряти правомірність правомірність укладання трудової угоди з керівником фермерського господарства.
Більш того, зазначені обставини у будь-якому випадку не спростовують факт сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення, а відповідно для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позовні вимоги Фермерського господарства «Чернігівське» (72252, Запорізька область, Веселівський район, с.Мала Михайлівка, вул.Центральна 36-Б, код ЄДРПОУ 37980786) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69600, м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 12, ЄДРПОУ 41453999) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №245 від 25.06.2021 року.
Стягнути на користь Фермерського господарства «Чернігівське» судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 19.11.2021.
Суддя І.В. Новікова