22 листопада 2021 року Справа № 280/11143/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» (вул. Новгородська, буд. 22, кв. 125, м. Запоріжжя, 69076) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної податкової служби України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, та виконання вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України,
16.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана до суду засобами поштового зв'язку 15.11.2021, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2136199/35450639 від 13.11.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 16 жовтня 2020, та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12 травня 2020 року на загальну суму 43550 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
2. визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2136202/35450639 від 13.11.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 16 жовтня 2020, та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 81300 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
3. визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2136200/35450639 від 13.11.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 16 жовтня 2020, та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 19200 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
4. визнати протиправні дії відповідача 1 щодо відмови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №7 від 31 жовтня 2020 на загальну суму 94700 (з урахуванням податку на додану вартість), що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2021 №9373142344, зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 94700 (з урахуванням податку на додану вартість);
5. визнати протиправні дії відповідача 1 щодо відмови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №8 від 31 жовтня 2020 на загальну суму 44850 (з урахуванням податку на додану вартість), що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2021 №9373142343, зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 44850 (з урахуванням податку на додану вартість);
6. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 №20677 від 28.10.2020, відповідно до якого позивача віднесено до переліку «ризикових» платників податків.
Крім того, позивачем подане клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. ЇЇ зміст свідчить, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Враховуючи, що позивачем здійснено досудове врегулювання спору шляхом звернення до контролюючого органу центрального рівня з відповідною скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, то строк звернення до суду згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З додатків до позову встановлено, що позивач скористався правом адміністративного оскарження та про порушення його права йому стало відмово з рішень відповідача 2, які були прийняті 30.11.2020 по податковим накладним №1 від 16.10.2020, №2 від 16.10.2020, №3 від 16.10.2020, №4 від 16.10.2020.
Однак позовна заява в частині визнання дій протиправними по податковим накладним № 1 від 16.10.2020, №2 від 16.10.2020, №3 від 16.10.2020, №4 від 16.10.2020 надіслана до суду 15.11.2021, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до суду із такими вимогами.
Щодо решти вимог позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із цими вимогами.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивач посилається на впроваджений в Україні карантин з приводу коронавірусної інфекції, а також на те, що він двічі звертався до суду із аналогічними позовними вимогами.
Суддя зазначає, що жодного доказу будь-якого впливу карантину на строк звернення до суду із цим позовом позивачем суду не надано. Крім того, жодним чином позивачем не обґрунтована неможливість усунення недоліків аналогічних позовних заяв, які подавались до суду раніше.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі підтверджені належними доказами обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.
Законом №731-IX, який набув чинності з 17.07.2020, пункт 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Суддя зазначає, що позивачем не надано до суду доказів неможливості подання позовної заяви засобами поштового зв'язку та перебування працівників позивача на самоізоляції і на лікуванні від короновірусної інфекції COVID-19, доказів відсутності штатних працівників, які наділені повноваженнями звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Викладені у клопотанні підстави не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
При цьому, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Крім того, суддя звертає увагу, що при попередніх поданнях позовної заяви позивачем також було пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України.
Так само суддя зазначає, що клопотання про поновлення строку звернення до суду стосується лише частини позовних вимог (заявлене щодо податкових накладних №№1, 2, 3 та 4 від 16.10.2020), при цьому щодо решти позовних вимог позивачем так само пропущений строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, суддя зазначає, що в пункті 1 прохальної частини позову позивач просить зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №1 від 12 травня 2020 року, проте оскаржуване у цьому пункті прохальної частини позову рішення відповідач 1 не стосується податкової накладної №1 від 12 травня 2020 року (стосується податкової накладної №1 від 16 жовтня 2020 року), а податкову накладну №1 від 12 травня 2020 року до позову не додано, тобто вимоги ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не виконано в цій частині.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» (вул. Новгородська, буд. 22, кв. 125, м. Запоріжжя, 69076) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної податкової служби України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду: у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, податкову накладну №1 від 12 травня 2020 року (у разі, якщо п. 1 прохальної частини позову стосується саме цієї податкової накладної), або у тій саме кількості позовну заяву, в якій привести позовні вимоги у відповідність із обставинами справи;
заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності його пропуску, в якій навести інші підстави для поновлення такого строку.
4. Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
5. Копію цієї ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Кисіль