22 листопада 2021 року Справа № 280/6695/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
03 серпня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи з 01.09.1975 до 28.07.1978 навчаня ДПТУ №25 (диплом НОМЕР_2 ), з 02.08.1978 до 31.10.1979 на посаді «облицовщика 4 разряда» в СУ №5 «Заводстрой», з 30.10.1979 до 23.10.1981 проходження служби в радянській армії (військовий квіток НОМЕР_3 ), з 01.12.1981 до 29.09.1982 на посаді плиточника-мазаіщніка 4 разряду в СУ №5 «Заводстрой»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з врахуванням стажу роботи з 01.09.1975 до 28.07.1978 навчаня ДПТУ №25 (диплом НОМЕР_2 ), з 02.08.1978 до 31.10.1979 на посаді «облицовщика 4 разряда» в СУ №5 «Заводстрой», з 30.10.1979 до 23.10.1981 проходження служби в радянській армії (військовий квіток НОМЕР_3 ), з 01.12.1981 до 29.09.1982 на посаді плиточника-мазаіщніка 4 разряду в СУ №5 «Заводстрой».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію з 13.08.2003, призначену відповідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 14.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням певних періодів роботи. Відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки Законом не передбачене таке право на перерахунок. З наведених підстав позивач просить суд позов задовольнити.
Ухвалою від 06.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику (повідомлення) сторін в адміністративній справі № 280/6695/21. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
31.08.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №49974) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що доводи наведені в позовній заяві є безпідставними і не підлягають задоволенню. Як зазначив відповідач, врахування страхового стажу необхідно лише при призначенні пенси відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Але призначити пенсію відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не має законних підстав, оскільки дана норма вимагає на день звільнення зі служби 45-річного віку. Позивача було звільнено 30.06.2003, і на момент звільнення він досягнув 43 років 11 місяців 16 днів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з перебуванням судді Сацького Р.В. з 06.10.2021 по 19.10.2021 у відпустці згідно Наказу №314 від 06.10.2021, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2021 №02-35/21/64 та у зв'язку з перебуванням судді Сацького Р.В. з 17.10.2021 по 29.10.2021 на лікарняному, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 №02-35/21/67 та листками непрацездатності №955736-2001593100-1, №955736-2001598520-1, №955736-2001812822-1, питання щодо подальшого вирішення справи вирішується суддею у порядку черговості.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка була призначена Головним управлінням МВС України в Запорізькій області з 30.06.2003 з урахуванням 22 років вислуги у розмірі 61% грошового забезпечення (п «а» ст.12 Закону).
14.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи з 01.09.1975 по 29.09.1982, які не були включені при призначені пенсії, та відповідно не було здійснено належне нарахування пенсії.
У листі відповідача від 21.07.2021 №9697-9169/А-02/8-0800/21 зазначено наступне…: «Так, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначалася особам, які на день звільнення зі служби по 30 вересня 2011 року включно мали 20 і більше років військової служби незалежно від віку.
Пунктом «б» статті 12 Закону визначено, що право на призначення пенсії мають особи, яким на день звільнення зі служби виповнилось 45-років за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України.
Враховуючи те, що на день звільнення зі служби позивачу не виповнилось 45 років, підстави для перерахунку Вашої пенсії з урахуванням зазначеного Вами періоду роботи відсутні».
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, зокрема, в органах Служби безпеки України, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі-Закон № 2262-ХІІ).
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Так, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначалася особам, які на день звільнення зі служби по 30 вересня 2011 року включно мали 20 і більше років військової служби незалежно від віку.
Пунктом «б» статті 12 Закону визначено, що право на призначення пенсії мають особи, яким на день звільнення зі служби виповнилось 45-років за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України.
При цьому, приписи Закону № 2262 не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги та не передбачають обмеження щодо зарахування вислуги років вказаної категорії пільгових осіб у пільговому обчисленні до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років.
Законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років".
При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії. В той же час, для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 31.01.2019 у справі № 295/15121/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі 295/6454/17, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються судом при застосуванні таких норм права.
Врахування страхового стажу необхідно лише при призначенні пенси відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Але призначити пенсію відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не має законних підстав, оскільки дана норма вимагає на день звільнення зі служби 45-річного віку.
Позивача було звільнено 30.06.2003, і на момент звільнення він досягнув 43 років 11 місяців 16 днів.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 22 роки .
Відповідно до пункту 1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які, зокрема, мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи, зокрема, Міністерства оборони України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Від уповноваженого органу не надходило жодного нового розрахунку стажу.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що позивач отримує пенсію згідно п. "а" ст. 12 Закону №2262, яка призначена позивачеві у віці 43 роки 11 місяців 16 днів та календарної вислуги 22 роки.
Пенсію позивачу призначено згідно норм діючого законодавства та підстав для зарахування означеного стажу, а саме, з 01.09.1975 до 28.07.1978 навчаня ДПТУ №25 (диплом НОМЕР_2 ), з 02.08.1978 до 31.10.1979 на посаді «облицовщика 4 разряда» в СУ №5 «Заводстрой», з 30.10.1979 до 23.10.1981 проходження служби в радянській армії (військовий квіток НОМЕР_3 ), з 01.12.1981 до 29.09.1982 на посаді плиточника-мазаіщніка 4 разряду в СУ №5 «Заводстрой» у пенсійного органу немає, оскільки пенсію призначено згідно п. «а» ст. 12 Закону №2262, яка призначається тільки з урахуванням календарної вислуги років.
Окрему заяву щодо переходу на інший вид пенсії позивачем не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат, витрат на професійну правничу допомогу, судом не вирішувалось.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано суддею 22.11.2021.
Суддя Сацький Р.В.