Ухвала
Іменем України
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 344/14718/20
провадження № 61-18622ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Фінанс Груп», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Державна інспекція містобудування України, про визнання незаконним та самочинним будівництва, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Фінанс Груп», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Державна інспекція містобудування України, про визнання незаконним та самочинним будівництва, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з заявою, в якій просили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони власникам/співвласникам житлових/нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 , а також будь-яким юридичним особам, фізичним чи іншим особам, продовжувати здійснювати будівельно-монтажні роботи та будь-які дії, пов'язані з таким виконанням, заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в житловому будинку АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили та виконання виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі № 300/3178/20, залишеного в силі постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 300/3178/20, провадження № К/9901/19007/21.
В обґрунтування заяви зазначали, що здійснюючи самочинне будівництво (капітальну реконструкцію) житлового будинку на АДРЕСА_1 , відбувається порушення їх прав на безпечні та здорові умови життя.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони продовжувати здійснювати будівельно-монтажні роботи та будь-які дії пов'язані з таким виконанням, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов шляхом заборони власникам/співвласникам житлових/нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 , а також будь яким юридичним особам, фізичним чи іншим особам, продовжувати здійснювати будівельно-монтажні роботи та будь-які дії, пов'язані з таким виконанням, заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в житловому будинку АДРЕСА_1 до набрання законної сили судового рішення у цій справі.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами виник спір, предметом якого є визнання незаконним та самочинним будівництва (капітальної реконструкції) житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідачів демонтувати добудову третього поверху з мансардою в цьому будинку. Самовільна реконструкція стосується всіх мешканців будинку, в тому числі і суміжних будинків, оскільки такою реконструкцією змінюються приміщення загального користування, а також опорні конструкції (конструктивні елементи будинку). Відповідно, видозміна таких приміщень та конструктивних елементів будинку впливає на права та інтереси не тільки власників/співвласників житлового будинку, а й власників/співвласників суміжних будинків та створює і для них нові права та обов'язки, несе загрозу пошкодження будинку, суміжного будинку їх руйнування.
11 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2021 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Судами встановлено, що власники квартир будинку АДРЕСА_2 в 2020 році звертались до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, в Прокуратуру м. Івано-Франківська, Івано-Франківський відокремлений підрозділ Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області та інші органи про проведення перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності мешканцями будинку АДРЕСА_1 при виконанні будівельних робіт з улаштування надбудови третього поверху з мансардою без дозвільної документації на проведення підготовчих та будівельних робіт, які залишились без реагування.
Факт незаконного та самочинного будівництва (капітальної реконструкції) житлового будинку АДРЕСА_1 , а також те, що при здійсненні будівельних робіт без відповідних документів, які дають право на початок виконання таких робіт, відбувається порушення містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм і такі порушення норм чинного законодавства несуть загрозу життю та здоров'ю позивачів, підтверджений рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року в справі № 300/3178/20, яким встановлено, що виконавчий комітет міської ради належним чином не виконує функцій та заходів державного реагування в межах компетенції визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не вчиняє усіх дій для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, усунення порушень пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва (капітальної реконструкції) житлового будинку на АДРЕСА_1 , яке несе загрозу життю та здоров'ю позивача та членів його сім'ї, заподіює йому матеріальних втрат.
З таким висновком суду першої інстанції погодився Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року та залишив без змін рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 300/3178/20.
За змістом заяви про забезпечення позову апеляційний суд дійшов висновку, що на час розгляду такої заяви матеріали не містять доказів про виконання рішення суду в справі № 300/3178/20 про зобов'язання Івано-Франківського міського виконавчого комітету здійснити необхідні дії та фіксацію факту щодо встановлення винних осіб у здійсненні самочинного будівництва (капітальної реконструкції) житлового будинку АДРЕСА_1 . З доказів, наданих позивачами (фотознімки) до заяви про забезпечення позову, суд дійшов переконання, що виконання будівельних робіт при самочинному будівництві продовжується.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, встановивши, що між сторонами виник спір та врахувавши співмірність обраного позивачами виду забезпечення позову із заявленими вимогами, дійшов правильного висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони власникам/співвласникам житлових/нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 , а також будь яким юридичним особам, фізичним чи іншим особам, продовжувати здійснювати будівельно-монтажні роботи та будь-які дії, пов'язані з таким виконанням, заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в житловому будинку АДРЕСА_1 , оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не враховано висновку інституту судових експертиз, відповідно до якого будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 не мають спільних несучих конструктивних елементів є безпідставними, оскільки на правильність висновку суду щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають і не спростовують доводи позивачів про те, що незаконна самочинна надбудова будинку АДРЕСА_1 несе загрозу життю та здоров'ю мешканцям будинку АДРЕСА_1 .
Верховний Суд наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц ).
Посилання в касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 752/6255/18, від 25 вересня 2021 року у справі № 320/3560/18 є безпідставними, оскільки питання щодо забезпечення позову вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи та доводів заявника.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Фінанс Груп», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Державна інспекція містобудування України, про визнання незаконним та самочинним будівництва, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик