Ухвала
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 739/1458/20
провадження № 61-18289ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2020 р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором без номера від 12 квітня 2013 року у розмірі 26 266,20 грн.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2021 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у сумі 21 474,43 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 718,53 грн.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2021 року скасовано в частині задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом в сумі 21 474,43 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 718,53 грн і відмовлено у задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3 153, грн на відшкодування судових витрат.
23 липня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язкузаяву до апеляційного суду, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Вимоги заяви обґрунтовуються тим, що адвокат Стеценко Ю. В. представляв інтереси ОСОБА_1 у суді І інстанції та на стадії розгляду справи в апеляційному суді, якому за надання адвокатських послуг Ковальчук С.М. сплатив гонорар у названій вище сумі. У зв'язку відмовою в задоволенні позову з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 має бути стягнуто відшкодування вказаних витрат.
Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року стягнуто з Акціонерного товариства «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
08 листопада 2021 року Крилова О. Л. , яка діє від імені АТ КБ «ПриватБанк», за допомогою засобів поштового зв'язку звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову є стягнення заборгованості, ціна позову у даній справі становить 26 266,20 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження заявник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що судами проігнорована усталена судова практика, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення, формування єдиної правозастосовчої практики не дають підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки заявником не наведено даних щодо фундаментального значення цього питання.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук